УТОЧНЕНИЙ РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ КАБЕЛІВ ЗВ'ЯЗКУ ЗА ДОПОМОГОЮ СИСТЕМИ ANSYS
Ключові слова:
кабель, параметр, моделюванняАнотація
Запропонована методика розрахунку за допомогою системи ANSYS первинних і вторинних параметрів кабелів зв’язку по заданих конструктивних параметрах кабелю і властивостях матеріалів. Приведений приклад розрахунку коефіцієнта загасання кабелю ЗКП в діапазоні частот до250 кГц.
Посилання
Гроднев И. И., Курбатов Н. Д. Линии связи. – М.: Радио и связь, 1995. – 488 с.
Гроднев И. И. Кабели связи. – М.: Энергия, 1976. – 272 с.
Кулешов В. Н. Теория кабелей связи. – М.: Связьиздат, 1950. – 420 с.
Денисенко В. Г., Малышев Л. Н., Скрыпицин Н. В., Тиховод С. М. Анализ электромагнитных гармонических процессов в кабелях с помощью системы ANSYS // Електротехніка та електроенергетика. – 2006. – № 2. – С. 33–37.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 S. M. Tikhovod, I. O. Afanasyeva, T. M. Kornus, N. V. Skrypitsin
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
