Видавничі етика, обов'язки та політики

Редакція та видавець журналу «Електротехніка та електроенергетика», підтримують такі політики та принципи видавничої етики й обов'язки:

Редакція та видавець журналу визнають, що відстеження дотримання принципів видавничої етики є однією з головних складових рецензування та видання, і знаходиться у сфері відповідальності головного редактора або наукового редактора кожного журналу.

Редакція та видавець журналу приймають методичні рекомендації , розроблені у зазначених вище джерелах, у допомогу редакторам, рецензентам і авторам при виконанні ними свого морального обов'язку. Крім того, видавець та редакція журналу тісно співпрацюють з іншими видавцями з тим, щоб впроваджувати ці стандарти видавничої етики в практику.
Дані методичні рекомендації засновані на діючій их політиках в області видавничої етики, зазначених вище.

Декларація про недискримінацію та рівне ставлення

Журнал прагне сприяти створенню середовища рівності, різноманітності та інклюзивності.
Редакційна колегія та видавець журналу дотримуються політики рівних можливостей та справедливого ставлення.
Усі подані матеріали проходять процес рецензування, який базується виключно на їхній цінності. Усі рукописи оцінюються виключно за їхнім інтелектуальним змістом, науковим рівнем та відповідністю тематиці журналу. Редакційна колегія не має враховувати особисті характеристики чи особу авторів як фактори для публікації. Ми суворо забороняємо будь-яку форму дискримінації чи упередженості на основі: ідентичності (раси, етнічної належності, кольору, статі, сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності), переконань (релігійних чи політичних поглядів), походження (національного чи соціального походження, віку чи інвалідності), належності (інституційного рангу чи географічного розташування авторів).
Ми використовуємо такі редакційні політики для запобігання дискримінації та забезпечення рівного ставлення: сліпе рецензування (рецензування проводиться об'єктивно, щоб мінімізувати несвідому упередженість), різноманітне представництво (ми прагнемо різноманітності в нашій редакційній колегії та пулах рецензентів, щоб забезпечити збалансовану та справедливу оцінку глобальних досліджень), боротьба з домаганнями та нульова толерантність до дискримінаційної мови (будь-які докази дискримінаційної мови чи домагань, мови ворожнечі чи дискримінаційної риторики в рукописах, коментарях рецензентів та редакційному листуванні під час процесу подання або рецензування призведуть до негайного відхилення або звільнення), та рівний доступ (ми зобов'язалися усунути бар'єри для дослідників з недостатньо представлених спільнот або регіонів, що розвиваються, надаючи рівну безкоштовну підтримку протягом усього циклу публікації та безкоштовний доступ для читачів до опублікованих статей).
Ця політика відповідає рекомендаціям Комітету з етики публікацій (COPE) та гарантує, що цінність дослідження залишається єдиним фактором у процесі прийняття рішень.

Процес рецензування

Для забезпечення високоякісного, неупередженого експертного оцінювання поданого рукопису редакційна колегія використовує подвійне сліпе рецензування. Цей процес містить такі етапи:

Редактор журналу розглядає всі подані матеріали (рукопис статті та супровідні матеріали) для оцінки їх відповідності тематиці, політикам та вимогам журналу. Приблизний термін первинного розгляду статті редактором – 1-2 тижні. У випадку, якщо стаття не відповідає тематиці журналу, має низьку наукову якість, неправильно оформлена та структурована, або не відповідає вимогам та політикам журналу, редактор відхиляє подачу, повідомляючи авторів про причини, або пропонує авторам доопрацювати подану статтю.
Якщо всі вимоги журналу виконано, стаття надсилається на рецензування щонайменше двом експертам, які працюють у відповідній галузі. До рецензування можуть залучатися як зовнішні експерти, так і спеціалісти з числа членів редакційної колегії журналу. Відбір рецензентів для кожної статті визначається їхнім рівнем експертизи, репутацією, конкретними рекомендаціями та попереднім досвідом. Автор отримує повідомлення про те, що рукопис подано на рецензування. Рукопис проходить подвійне сліпе рецензування: ні автори, ні рецензенти не знають один одного. Щодо рецензентів, редакційна колегія просить підтвердити відсутність конфлікту інтересів на етапі відбору рукописів для рецензування або під час отримання рукопису рецензентом. Якщо такий конфлікт виявлено на етапі рецензування, рецензент зобов'язаний повідомити про це редакцію та відмовитися від рецензування цього рукопису. Рецензентам заборонено використовувати засоби художнього інтелектуалу або інші засоби автоматизації для написання рецензії. Якщо рішення рецензентів відрізняються, подання надсилається третьому рецензенту. У результаті, якщо два відгуки негативні, стаття відхиляється. Приблизний термін розгляду статті рецензентами – 1-2 місяці.
Коментарі рецензентів передаються авторам разом з можливими рекомендаціями щодо доопрацювання рукопису. Редактор повідомляє авторів, чи рукопис прийнято без доопрацювання, або авторам надається можливість доопрацювати рукопис і подати його повторно, чи рукопис відхилено.
У разі незгоди з висновками рецензентів, автори можуть надати редакції науково обґрунтовану відповідь на надані коментарі, яка буде врахована рецензентами та редактором.
Якщо стаття рекомендована до публікації за результатами рецензування, вона перевіряється редакцією на плагіат і текстові запозичення за допомогою спеціального програмного забезпечення та електронних сервісів. Детальний звіт про перевірку направляється редактору, а також авторам за необхідності доробити статтю або за рішенням редактора відмовити у публікації статті. Приблизний термін перевірки статті – 1-2 тижні. Якщо у статті немає плагіату (наведені коректні посилання на всі запозичення), але стаття має низький рівень оригінальності, редактор пропонує авторам доопрацювати статтю або якщо автори не згодні або не можуть забезпечити високий рівень оригінальності, то відхиляє її.- Якщо у статті виявлено значні запозичені текстові фрагменти, на які у статті не наведено посилання (плагіат чи самоплагіат), то за рішенням редактора стаття відхиляється від публікації, якщо такі фрагменти є значними, або редактор надсилає авторам статтю для доопрацювання. Після доопрацювання стаття повторно надсилається на перевірку на плагіат та текстові запозичення. Якщо у статті не було зазначено використання засобів штучного інтелекту та/або посилань на зовнішні джерела для її написання або створення її елементів (таблиць, рисунків, програм та ін.), але рецензентами або редактором визначено, що значущі фрагменти статті створені штучним інтелектом або взяті із зовнішніх джерел, то редактор має право відхилити статтю або направити її авторам на доопрацювання.
Якщо стаття рекомендована до публікації рецензентами та після доопрацювань авторами визнана оригінальною та не містить плагіату, самоплагіату та порушень авторського права, вона остаточно приймається редактором до публікації, про що редактор інформує авторів. Орієнтовний термін підсумкового розгляду статті – 1-2 тижні.

Обов'язки редактора журналу «Електротехніка та електроенергетика»

Рішення з опублікування статті
Редактор журналу «Електротехніка та електроенергетика» відповідає за прийняття рішення про те, які з поданих до редакції журналу робіт слід опублікувати.
Це рішення завжди має прийматися на основі перевірки достовірності роботи та її важливості для дослідників і читачів. Редактор може керуватися методичними рекомендаціями, розробленими редакційною колегією журналу і такими юридичними вимогами як недопущення наклепу, порушення авторського права і плагіату. Також при ухваленні рішення щодо публікації редактор може радитися з іншими редакторами або рецензентами.
Cправедливість
Редактор журналу «Радіоелектроніка. Інформатика. Управління» оцінює подані роботи за їх інтелектуальним змістом, незважаючи на расу, стать, сексуальну орієнтацію, релігію, етнічне походження, громадянство або політичні погляди автора.
Конфіденційність
Редактор журналу «Електротехніка та електроенергетика» та співробітники редакційної ради не повинні розкривати інформацію про поданий рукопис будь-кому іншому, за винятком автора-кореспондента, рецензентів, потенційних рецензентів, консультантів редакційної ради, а також видавця.
Розголошення відомостей і конфлікт інтересів
Неопубліковані відомості, розголошені у поданій статті, не повинні використовуватися в будь-яких власних роботах редактора без письмового дозволу автора. Конфіденційна інформація або ідеї, отримані при рецензуванні, повинні зберігатися в секреті і не використовуватися для отримання особистої вигоди.
Редактору слід відмовитися від своєї участі у рецензуванні (наприклад, замість свого особистого рецензування попросити співредактора, заступника головного редактора або іншого члена редради виконати рецензування) у разі, якщо наявний конфлікт інтересів, що випливає з конкуренції, співробітництва чи інших відносин з будь-ким з авторів , компаній або установ, причетних до статті.
Редактору слід вимагати від усіх авторів журналу надавати відомості про відповідні конкуруючі інтереси і публікувати виправлення, якщо конфлікт інтересів був викритий після публікації. У разі необхідності, може виконуватися інша належна до випадку дія, така як публікація спростування або висловлювання стурбованості. Для додатків до журналу має бути гарантовано та сама якість рецензування, що і для основного змісту журналу. Статті у додатках до журналу повинні розглядатися окремо на основі їх наукової цінності та інтересу для читачів, але не комерційних міркувань.
Нерецензовані розділи журналу повинні бути чітко позначені.
Вивчення скарг етичного характеру
Редактору журналу «Електротехніка та електроенергетика» слід приймати розумно швидкі заходи при надходженні скарг етичного характеру відносно поданого рукопису або опублікованої статті, маючи контакт з видавцем (або спільнотою).

Такі заходи, як правило, включатимуть зв’язок з автором рукопису або статті та належний розгляд відповідної скарги або претензій, але можуть також включати подальші повідомлення відповідним установам і дослідницьким органам, і, якщо скаргу буде задоволено, публікацію виправлення, відкликання, висловлення занепокоєння чи іншої примітки, яка може бути доречною. Кожне повідомлене про неетичну публікаційну поведінку має бути розглянуто, навіть якщо воно виявлено через роки після публікації.

Обов'язки рецензентів

Внесок у рішення редколегії
Рецензування допомагає редактору у прийнятті редакційних рішень і може також надавати допомогу автору у поліпшенні статті, Рецензування є важливим компонентом формального наукового спілкування, і лежить в основі наукового методу,
Редакція та видавець журналу поділяють думку, що всі вчені, які хочуть подати статті для публікації, приймають зобов'язання рецензувати чужі статті за направленням редакції.
Оперативність
Будь-який обраний рецензент, який відчуває себе некваліфікованим для розгляду матеріалу рукопису або знає, що не зможе швидко підготувати відгук, повинен оперативно повідомити редактора і виключити себе з процесу рецензування.
Конфіденційність
Будь-які рукописи, отримані для розгляду, повинні розглядатися як конфіденційні документи. Вони не повинні бути показані третім особам або обговорюватися з ними, окрім як з дозволу редактора.
Стандарти об'єктивності
Відгуки повинні даватися об'єктивно, Особиста критика автора недопустима, Рецензенти повинні висловлювати свої погляди чітко і аргументовано.
Підтвердження джерел
Рецензенти мають визначити відповідні опубліковані роботи, які не були названі авторами, Будь-яка заява, що спостереження, висновок, або аргумент вже раніше повідомлялися, повинна супроводжуватися відповідною цитатою. Рецензент повинен також звернути увагу редактора на істотну подібність або перетин між аналізованим рукописом і будь-якою іншою опублікованою роботою, яка йому відома.
Розкриття і конфлікт інтересів
Неопубліковані матеріали, описані у поданому рукописі, не повинні використовуватися у власних дослідженнях рецензента без письмової згоди автора. Пріоритетна інформація або ідеї, отримані при рецензуванні, повинні бути конфіденційними і не використовуватися в особистих цілях. Рецензенти не повинні розглядати рукописи, з якими вони мають конфлікт інтересів у результаті конкурентних, спільних або інших відносин або зв'язків з будь-яким з авторів, компаній або організацій, пов'язаних із статтею.

Обов'язки авторів

Стандарти звітності
Автори повідомлень про оригінальні дослідженнях повинні подати точний звіт про виконану роботу, а також об'єктивне обговорення її значущості. Основні дані мають бути акуратно подані у статті. Стаття повинна містити достатню кількість деталей і посилання, щоб дозволити іншим відтворити дослідження. Шахрайські або заздалегідь неточні заяви є неетичною поведінкою і є неприйнятними.
Огляди також повинні бути точними і об'єктивними.
Доступ і збереження даних
На вимогу редакції, якщо це можливо, автори повинні надати вихідні дані для рецензування, а також повинні бути готові надати громадськості доступ до цих даних (відповідно до ALPSP-STM Statement on Data and Databases) і в будь-якому випадку повинні бути готові зберігати такі дані протягом розумного часу після публікації.
Оригінальність і плагіат
Автори повинні гарантувати, що вони написали оригінальний твір, і якщо автори використовували роботи та / або слова інших авторів, тоді це повинно бути відповідним чином процитовано або вказано в посиланнях.
Плагіат має багато форм: від привласнення чужої роботи до копіювання або перефразування істотної частини іншої роботи (без зазначення авторства), щоб привласнити результати чужого дослідження. Плагіат в усіх його формах є неетичною поведінкою і є неприйнятним.
Множинні, надлишкові або паралельні публікації
Автор не повинен публікувати рукописи, що описують за суттю одне і те ж дослідження у більш ніж в одному журналі або іншому первинному виданні. Подача ж рукопису до більш ніж одного журналу або конференції одночасно є неетичною поведінкою і є неприйнятною.
Загалом, автор не повинен подавати на розгляд в іншому журналі раніше опубліковані роботи. Публікація деяких видів статей (наприклад, перекладів) у більш ніж одному журналі іноді виправдана, якщо виконуються певні умови. Автори та редактори відповідних журналів повинні погодитися із вторинною публікацією, що повинна відображати ті ж дані і інтерпретацію, що малися у первинній статті. Посилання на первинну статтю повинне наводитися у вторинній публікації.
Зазначення джерел
Роботи інших авторів завжди повинні бути вказані. Автори повинні зазначити публікації, які мали значний вплив на суть роботи. Інформація, отримана в ході конфіденційних послуг, таких як рецензування рукописів або заявок на гранти, не повинна використовуватися без письмового дозволу автора роботи, пов'язаної з цими послугами.
Авторство статті
Авторство повинно бути обмежено тим, хто вніс значний вклад в концепцію, проектування, виконання або тлумачення опублікованого дослідження. Всі ті, хто вніс значний вклад повинні бути перераховані в якості співавторів. Якщо є інші особи, які брали участь в деяких істотних аспектах дослідницького проекту, вони повинні бути перераховані у подяках або зазначені як співавтори.
Автор, що подає статтю, повинен забезпечити, щоб усі відповідні співавтори були включені до статті і що всі співавтори бачили і схвалили остаточний варіант статті і домовилися про її подачу для публікації.
Небезпеки і живі об'єкти
Якщо робота пов'язана з хімічними речовинами, процедурами і обладнанням, які мають будь-які незвичайні для їх використання небезпеки, то автор повинен чітко вказати їх у рукопису. Якщо робота передбачає використання тварини або людини як об'єкта, то автор повинен гарантувати, що рукопис містить твердження, що всі процедури були виконані згідно з відповідними законами та інституційними принципами і що відповідний інституційний комітет схвалив їх. Автори повинні включати заяву до рукопису, що було отримано інформовану згоду для експериментів з людськими об'єктами. Права на особисте життя людини завжди повинні дотримуватися.
Виявлення і конфлікт інтересів
Всі автори повинні розкривати у своєму рукопису будь-який фінансовий або інший основний конфлікт інтересів, який може вплинути на результати або інтерпретацію їх рукопису. Всі джерела фінансової підтримки для реалізації проекту повинні бути розкриті.
Приклади потенційних конфліктів інтересів, які повинні бути розкриті: консультування, володіння акціями, гонорари, оплачена експертиза, патентні заявки, а також гранти або інше фінансування. Потенційні конфлікти інтересів повинні бути розкриті на найбільш ранній стадії.
Фундаментальні помилки в опублікованих роботах
Коли автор виявляє суттєву помилку або неточність в його власній опублікованій роботі, він має негайно проінформувати редактора журналу або видавця і співпрацювати з редактором, щоб прибрати або виправити статтю. Якщо редактор або видавець дізнаються від третьої особи, що опублікована робота містить суттєві помилки, то автор зобов'язаний оперативно відмовитися від публікації або виправити статтю або подати редакції докази правильності вихідної статті.
Виявлення плагіату
Процес рецензування знаходиться в центрі успіху наукового видання. У межах прихильності захисту і посилення процесу рецензування редакція та видавець журналу приймають зобов'язання сприяти науковому співтовариству в усіх аспектах видавничої етики, особливо у випадках (підозрюваного) дублюючого подання або плагіату.

Дії в разі порушення етики публікації

Якщо є підозра, що рецензент привласнив ідеї або дані автора:

Алгоритм дій базується на схемі COPE «What to do if you suspect a reviewer has appropriated an author's idea or data»

Цей випадок може бути розглянуто лише при наданні документальних свідчень від автора та / або інших джерел, наприклад публікація, анотація, звіт про зустріч, копія слайдів, заявка на грант. І після вивчення доказів (або звернення для цього до фахівця з відповідною кваліфікацією) та винесення рішення про те, чи є твердження автора та / або інших джерел обґрунтованими.
Якщо звинувачення було доведено, буде поданий запит на розслідування до рецензента та установи, співробітником якої він є.
Буде також перевірена наявність зв'язків між обвинуваченим та зазначеним рецензентом, наприклад той же відділ, особисті відносини чи інші конфлікти інтересів.
Якщо вина рецензента буде доведена, він буде назавжди вилучений з бази даних видавництва.
Якщо запозичена ідея або дані були опубліковані в іншому джерелі, буде поданий запит до відповідних джерел публікації з проханням прийняти політику відкликання опублікованого матеріалу.

Якщо є підозри щодо етичних проблем з поданим рукописом:

Алгоритм дій заснований на схемі COPE «What to do if you suspect an ethical problem»

Така підозра може виникнути, якщо, наприклад, відсутнє етичне схвалення / заклопотаність щодо згоди пацієнта або захисту / занепокоєння щодо експериментів на тваринах тощо.
Буде подано запит автору-кореспонденту на надання відповідних деталей (наприклад, свідоцтво етичного комітету чи копії документів про інформовану згоду).
Якщо відповідні документи не будуть надані:

– рукопис буде відхилений і не буде опублікований у журналі;

– справу буде передано на розслідування в установу, співробітником (ами) якого є автор (и).

Ідентифікація авторства

Під ідентифікацією авторства розуміється отримання запевнень щодо того, що кожен автор авторського колективу рукопису зробив свій внесок у дослідження, у певній його частині. У разі виникнення сумнівів з боку редакції, які можуть ґрунтуватися, зокрема, на невідповідності змісту рукопису компетенціям когось із авторів у галузі науки, сфери наукових інтересів, інших публікацій даного автора, редакція вимагає від авторського колективу надати окремим документом дані з розподілом вкладу у проведення дослідження та підготовку рукопису, з окремим акцентом на внесок автора, щодо якого виникли сумніви.

Зі складу авторського колективу має бути виділений автор-кореспондент, який виступає від імені всього авторського колективу з будь-яких питань взаємодії з редакцією. Він несе відповідальність за те, щоб були досягнуті всі угоди, що стосуються регламенту Видавця щодо перетворення рукопису на статтю та подальшої її публікації, а також на етапі після опублікування статті, якщо така потреба виникне. Якщо виникає обґрунтована з боку авторів необхідність видалення або додавання співавторів, або зміна порядку авторів, такі зміни після подання рукопису можливі лише зі схвалення кожним автором.

Процес ідентифікації авторства передбачає також недопущення появи у складі авторського колективу авторів-примар, авторів-гостей та авторів-подарунків. У частині реалізації регламенту роботи з рукописом ця процедура є стандартною для початку роботи з рукописом.

У разі виникнення ситуацій, які не описані вище та ймовірно не передбачені заздалегідь, в частині реальності авторства в даному рукописі, редакція приймає дії, засновані на рекомендаціях COPE.

Політика відбору редакторів

Роль редактора

Редактор журналу є особою, що супроводжує весь процес перетворення рукопису на готовий твір. Готовий твір – це наукова стаття, що пройшла повний Регламент і готова для опублікування в журналі. Регламент – це сукупність усіх робіт, передбачених видавничим технологічним процесом, включаючи процедури подвійного сліпого рецензування, редагування рукопису для подальшого опублікування за умови виконання всіх вимог публікації. Фактично редактор є комунікатором, який пов'язує всі сторони (Акторів) видавничого процесу.

Відповідальність редактора

Редактор відповідає:

за правильність позиціонування рукопису відповідно до галузі наук, наукової тематики, актуальності,
за своєчасність ініціювання початку виконання Регламенту за умови виконання автором вимог до оформлення та подання рукопису,
за якість комунікації з усіма учасниками (Акторами), задіяними у процесі проходження рукопису, з виробничою групою в процесі опублікування готового твору, з групою аналітики, яка відповідає за роботу з ресурсами індексації світової наукової періодики після опублікування твору,
за дотримання норм етики відповідно до рекомендацій Комітету з етики публікацій (COPE),
за дотримання вимог щодо збереження конфіденційності даних.

Обов'язки редактора

Редактор зобов'язаний:

прийняти до розгляду можливості опублікування рукопису, що надійшов на e-mail редакції,
оцінити рукопис на предмет унікальності та відсутності плагіату чи дублікату,
оцінити рукопис на предмет відповідності формату та тематиці журналу,
оцінити рукопис на предмет актуальності та відповідності вимогам журналу до оформлення та подання,
обрати рецензентів (на кожний рукопис мінімум двох рецензентів за відповідною науковою галуззю, для проведення процедури подвійного сліпого рецензування),
надати зацікавленим рецензентам усі необхідні для рецензування форми та, за необхідності, проінструктувати щодо виду подання рецензії та термінів (дедлайн),
комунікувати при необхідності з рецензентами у процесі рецензування,
забезпечити процес отримання автором рецензії та встановити терміни доопрацювання рукопису відповідно до зауважень рецензентів, якщо від рецензентів отримано оцінку рукопису, що передбачає необхідність його подальшого доопрацювання для прийняття остаточного рішення про позитивну або негативну оцінку,
підготувати мотивований висновок про відхилення рукопису, якщо від рецензентів надійшла негативна його оцінка, для розгляду його головним редактором,
забезпечити зворотний зв'язок з рецензентами для ознайомлення їх із доопрацьованим варіантом рукопису для отримання остаточної оцінки – позитивної чи негативної,
довести до автора рішення редакції щодо можливості опублікування, що базується на оцінці рецензентів,
забезпечити якісну взаємодію з технічними редакторами та перекладачами у разі позитивного рішення про опублікування,
комунікувати з автором для виконання ним вимог технічних редакторів, контролювати цей процес до отримання повних погоджень щодо остаточного оформлення рукопису, що повністю відповідає вимогам редакції,
комунікувати з редакційно-видавничим відділом Видавця,
особисто неухильно дотримуватися норм етики відповідно до рекомендацій Комітету з етики публікацій (COPE) для редакторів журналів,
стежити за дотриманням вимог безпеки конфіденційних даних у процесі виконання Регламенту.

Критерії для відбору редакторів

Критерії для відбору редакторів базуються не лише на їхніх показниках як самостійних дослідників, а й, насамперед, на наявності навичок, що відповідають вимогам сучасності до подання та просування наукової інформації на основі інтегративних принципів. Редактор повинен відповідати наступному ядру критеріїв:

редактор повинен мати науковий ступінь доктора наук та вчене звання професора;
наявність організаторських здібностей та комунікативних навичок;
уміння працювати з усіма найпоширенішими сьогодні засобами комунікації;
ентузіазм і бажання як працювати, так і самостійно розвиватися у вибраному напрямі;
участь у спеціалізованих вебінарах, семінарах тощо для підвищення особистого професійного рівня, що стимулює розвиток журналу.

Перелічені вимоги є визначальними, однак не означають, що надалі вони не можуть бути доповнені або скориговані при необхідності адаптації до умов сучасності щодо якості та видимості наукових публікацій.

Політика відбору рецензентів

Відбір рецензентів журналу має бути спрямований на забезпечення об'єктивності, компетентності та відсутності конфлікту інтересів.
Основні критерії відбору рецензентів:
1. Компетентність та репутація: Рецензенти повинні мати високу кваліфікацію (науковий ступінь доктора філософії / кандидата наук або доктора наук), досвід досліджень та актуальні публікації у відповідній галузі знань, авторитет та визнання у міжнародній професійній спільноті.
2. Відсутність конфлікту інтересів: Рецензент не повинен працювати в одній установі з авторами, не може бути їх керівником або колегою по грантах, не може мати з ними спорідненого зв'язку, а також не може мати особисту упередженість. Рецензент не може бути співавтором статті, яка проходить рецензування. Журнал не приймає рецензії від авторів на власні праці та не приймає рекомендації від авторів щодо вибору рецензентів.
3. Об'єктивність та незалежність: Експерт повинен оцінювати рукопис гідно, ігноруючи расові, гендерні, національні чи релігійні чинники.
4. Використання різних джерел: Для пошуку експертів рекомендується використовувати як особисті контакти редакторів, а й бібліографічні бази даних, базу авторів журналу.
5. Відповідальність: Рецензент повинен підтвердити свою готовність провести якісний аналіз у встановлений термін. Якщо рецензент розуміє, що не має достатньої компетенції для оцінки всіх аспектів статті, він зобов'язаний заявити про це.
6. Досвід рецензування: Знання кандидатами у рецензенти стандартів академічної чесності, вміння давати конструктивну, ввічливу критику. Якість попередніх рецензій експерта.
7. Географічна різноманітність: Залучення рецензентів з різних країн/регіонів та закладів для запобігання упередженості.

Політика щодо неправомірних публікацій

Неправомірні дії при публікації включають плагіат, фальсифікацію, фабрикацію, невідповідне авторство, дублювання/кілька подань, дублюючу публікацію і салямі (змішану)-публікацію.
Журнал не публікує статті, які містять елементи неправомірних дій. Авторам забороняється подавати до журналу рукописи з порушеннями норм доброчесності. Редактори та рецензенти журналу зобов'язані докласти всіх можливих зусиль для виявлення таких статей та запобігання їх публікації в журналі. Якщо буде встановлено, що опублікована стаття є неправомірною, вона підлягає процедурі відкликання.

Політика щодо плагіату і самоплагіату

Журнал не публікує матеріали, що містять плагіат або самоплагіат (дублікат). Після відправки до редакції рукописи перевіряються на наявність плагіату або самоплагіату спеціальними сервісами (зокрема, StrikePlagiarism.com та Grammarly).

Кожен виявлений випадок підлягає додатковому аналізу щодо підтвердження наявності факту належної атрибуції з боку авторів рукопису. Якщо факт відсутності належної атрибуції (плагіат) підтверджується, рукопис відхиляється без права повторного розгляду. У випадку, якщо виявлено самоплагіат, рукопис відхиляється та автору надсилається повідомлення про те, що його рукопис не є досить унікальним.

Якщо плагіат виявлено після публікації статті, стаття позначається у всіх ресурсах індексації міткою «ПЛАГІАТ» або «ДУБЛІКАТ», не видаляючись також із архіву журналу, де використовується та сама мітка.

Політика запобігання неправомірному цитуванню та маніпуляціям

Неправомірне цитування – це навмисне маніпулювання посиланнями з метою штучного підвищення показників цитування авторів, журналів або установ. Воно включає примусове цитування (коли редактори або рецензенти змушують авторів додавати непотрібні цитати до власної роботи або конкретних журналів, щоб збільшити імпакт-фактор як умову прийняття), надмірне самоцитування (включення численних посилань на попередню роботу автора, які не роблять суттєвого внеску в науковий зміст поточного дослідження), картелі/кільця цитування (групи авторів або журналів співпрацюють, щоб надмірно цитувати один одного, щоб взаємно підвищити свої показники, незалежно від релевантності) та «почесне» цитування / «нагромадження цитування» (надмірне цитування роботи іншого автора (наприклад, головного редактора журналу, до якого надсилається рукопис, або відомого вченого в галузі дослідника) або надмірне цитування статей з журналу, в якому автор публікує дослідницьку статтю, виключно для збільшення кількості цитувань автора(ів)/журналу(ів) журналу), штучне цитування (автор додає надмірні посилання на публікації заради збільшення списку джерел, аби штучно забезпечити подолання порогу обмеження самоцитування або імітувати ширину та глибину опрацьованих джерел).

Редактору, членам редакційної колегії, рецензентам журналу заборонено пропонувати авторам цитувати власні роботи, роботи інших авторів та журналів, якщо вони не є потрібними для змісту статті.

Авторам заборонено у поданих рукописах цитувати праці журналу, його редактора, членів редколегії та інших авторів, якщо вони не є потрібними для змісту статті.

Редакторам рекомендується перевіряти наявність «наповнення цитатами» у переглянутому рукописі.

У разі виникнення підозри щодо недоброчесного цитування редактори / рецензенти мають вимагати від авторів обґрунтування для відповідних посилань.

Автори не повинні перевищувати встановлений журналом поріг самоцитування.

Редакторам та рецензентам рекомендується звертати увагу на аномальні закономірності, такі як раптове збільшення цитувань певного журналу чи автора у переглянутій версії статті, які не були запрошені з наукових причин.

Порушення доброчесного цитування можуть призвести до відхилення рукопису, видалення редакцією та відкликання.

Політика щодо щодо використання штучного інтелекту (ШІ) та інструментів автоматизації для створення та обробки контенту

Редакційна колегія журналу вірить у відповідальне використання ШІ та інших комп'ютерних інструментів на благо дослідницької спільноти, наших авторів, редакторів, читачів та співробітників.

Будь-яке використання штучного інтелекту (ШІ) або інших комп'ютерних інструментів для створення контенту повинно здійснюватися лише під повним контролем людини.

Редакторам та рецензентам заборонено завантажувати рукописи, що рецензуються, до генеративних інструментів штучного інтелекту (ШІ) або використовувати інші технології чи функції ШІ, які можуть поставити під загрозу конфіденційність.

Редакторам та рецензентам заборонено використовувати інструменти ШІ для написання коментарів або звітів щодо рецензування рукописів.

Журнал публікує оригінальні роботи від іменованих авторів-людей; тому внесок помічників ШІ може бути зазначений лише в подяках та/або шляхом відповідних посилань в оригінальних дослідницьких статтях. Автори рукописів не повинні вказувати ШІ та технології на базі ШІ як авторів або співавторів, а також не повинні цитувати ШІ як автора.

Автори рукопису повинні ретельно переглянути та відредагувати отримані матеріали, оскільки ШІ може генерувати результати, які можуть бути неправильними, неповними або упередженими, але виглядати авторитетними.

Будь-яке використання ШІ та інструментів створення контенту, включаючи великі мовні моделі (LLM), окрім перекладу, передбачувальних клавіатур, перевірки граматики, орфографії та пунктуації, має бути заявлене у відповідному розділі статті. Заява повинна містити назву та номер версії інструменту(ів) ШІ, частину статті або дослідження, в якій використовувалися інструмент(и) ШІ, мету використання інструменту(ів) ШІ, опис процесу рецензування людиною та вплив на висновки, зроблені в дослідженні.

Автори повинні перевірити умови використання інструментів ШІ, які вони бажають використовувати, та переконатися, що надані ними матеріали використовуються лише для цілей, встановлених авторами, і що вони не надають інструментам ШІ жодних інших прав, включаючи право на навчання. Автори повинні гарантувати, що результати, отримані за допомогою інструменту ШІ, можуть вільно використовуватися ними, зокрема для подальшої публікації в рамках статті, яка буде розміщена у відкритому доступі.

Хоча інструменти ШІ можуть використовуватися для допомоги у пошуку, автори все одно повинні читати та обговорювати виявлену літературу; традиційні вимоги до точності цитувань та ретельності оглядів літератури мають застосовуються.

Якщо текст, згенерований за допомогою ШІ, описує широко відомі концепції, автори повинні вказати, де він був використаний, та забезпечити його точність та супроводження відповідними та доречними цитатами.

Використання помічників ШІ для генерування нових ідей та нового тексту є неприйнятним. Більшість згенерованого контенту може походити з існуючих робіт. Потенційні проблеми такої практики пов'язані з оригінальністю, плагіатом, правом власності та авторством, наслідки та вплив яких незрозумілі.

Авторам слід уникати використання інструментів ШІ для генерування зображень, текстів програм та посилань, якщо це не є явною метою статті. Використання інструментів ШІ слід зазначати в підписах до згенерованих матеріалів (рисунки, таблиці, текст програми).

Під час подання рукопису статті автори повинні переконатися, що інструменти ШІ не використовувалися для написання жодної з основних частин рукопису. Будь-яке незадеклароване, неналежне або заборонене використання інструментів ШІ, виявлене на будь-якому етапі рецензування рукопису або після публікації статті, буде вважатися маніпуляцією даними та може призвести до відмови в публікації або відкликання статті після публікації.

Якщо автори мають сумніви щодо того, чи дозволяється журналом метод або результат, отриманий за допомогою інструментів ШІ, вони можуть звернутися до редакційної колегії з цим питанням перед поданням рукопису. У цьому випадку буде потрібен детальний опис використання інструментів ШІ.

Редакційна колегія журналу може використовувати автоматизовані інструменти аналізу тексту (наприклад, https://www.pangram.com) та матеріалів статті, щоб визначити, чи були вони створені за допомогою інструментів ШІ, як на початковому етапі рецензування, так і після рецензування. Редакційна колегія залишає за собою право не надсилати авторам повні звіти про перевірку використання інструментів ШІ. У разі виявлення незадекларованого та/або неналежного використання інструментів ШІ редактор може відхилити подачу або запросити у авторів додаткові обґрунтування щодо використання інструментів ШІ.

Конфлікт інтересів

Подаючи рукопис до редакції журналу, автори повинні задекларувати наявність/відсутність будь-яких конкуруючих фінансових та/або нефінансових інтересів.

В інтересах прозорості та для того, щоб допомогти читачам сформувати власну думку про можливу упередженість, журнал вимагає від авторів декларувати будь-які конкуруючі фінансові та/або нефінансові інтереси щодо описаної роботи.

Автори повинні вказувати всю інформацію, необхідну для підтвердження прозорості в частині потенційних фінансових інтересів:

організації, зацікавлені у фінансуванні даної розробки, конкретні ролі таких організацій в дизайні дослідження або роботи з окремими частинами рукопису, включаючи збирання, аналіз, систематизацію даних, наведених у рукопису, а також у прийнятті рішення щодо публікації рукопису;
організації, які можуть отримати фінансові інтереси з публікації рукопису або зазнати збитків внаслідок його опублікування у вигляді готової статті в журналі;
організації, що фінансують дослідження на матеріальному рівні (обладнання, технологічне оснащення, комплектуючі, витратні матеріали, реактиви тощо) та/або нарахування заробітної плати.

Авторам рекомендується вказувати інформацію, що стосується особистих фінансових інтересів, якщо вони можуть вплинути на інших осіб, які можуть зазнати збитків унаслідок публікації рукопису у вигляді статті в журналі.

Інші, не зазначені тут конкретно, фінансові інтереси, які можуть мати будь-який, навіть непрямий негативний вплив, мають бути зазначені для повного підтвердження відсутності конфлікту інтересів.

Авторам рекомендується також вказувати будь-які нефінансові конкуруючі інтереси, якщо вони можуть мати будь-який негативний вплив, навіть побічно.

У випадку, якщо автори пов'язані зобов'язаннями конфіденційності, що унеможливлює розкриття повністю або частково інформації щодо фінансових або нефінансових інтересів, редакція не вимагає розкриття цих інтересів, визнаючи повне право збереження конфіденційності. У цьому випадку авторам достатньо задекларувати наявність конфлікту інтересів у момент подання рукопису до редакції.

Щодо рецензентів редакція просить підтверджувати відсутність конфлікту інтересів на етапі відбору рукописів на рецензію або в момент отримання рецензентом рукопису. Якщо такий конфлікт виявлено на етапі рецензування, рецензент зобов'язаний повідомити про це редакцію та відмовитися від рецензування даного рукопису. Редакція в такій ситуації орієнтується на рекомендації, наданих у вигляді схем від COPE: «What to do if a reviewer suspects undisclosed conflict of interest in a submitted manuscript» та «What to do if a reader suspects undisclosed conflict of interest in a published article».

Політика щодо розкриття інформації про фінансові та нефінансові відносини та діяльність, а також конфлікт інтересів

Усі учасники процесу рецензування та публікації (автори, рецензенти, редактори та члени редакційної колегії журналу) повинні враховувати та розкривати свої взаємовідносини та діяльність під час виконання своїх ролей у процесі рецензування та публікації статей. Навмисне неповідомлення про ці зв’язки або діяльність є формою неправомірної поведінки.
Автори, коли подають рукопис будь-якого типу чи формату, несуть відповідальність за розкриття всіх зв'язків та діяльності, які можуть упередити або вважатися такими, що упереджують їхню роботу. Підтримка внеску окремої особи в роботу повинна бути повідомлена як така. Автори повинні уникати укладання угод зі спонсорами дослідження, як комерційними, так і некомерційними, які перешкоджають доступу авторів до всіх даних дослідження або їхній здатності аналізувати та інтерпретувати дані, а також самостійно готувати та публікувати рукописи, коли і де вони самі обирають. Політика, яка диктує, де автори можуть публікувати свої роботи, порушує цей принцип академічної свободи. Автори можуть бути зобов'язані надати журналу конфіденційну інформацію про угоди.
Рецензенти повинні розкривати редакторам будь-які зв'язки або діяльність, які можуть упереджено вплинути на їхню думку щодо рукопису, і повинні відмовитися від рецензування конкретних рукописів, якщо існує потенціал для упередженості. Рецензенти не повинні використовувати знання про роботу, яку вони рецензують, до її публікації, для досягнення власних інтересів. Рецензентів слід запитувати під час рецензування рукопису, чи мають вони зв'язки або діяльність, які можуть ускладнити рецензування
Редактори, які приймають остаточні рішення щодо рукописів, повинні усунути себе від прийняття редакційних рішень, якщо вони мають стосунки або діяльність, що створюють потенційні конфлікти інтересів, пов'язані зі статтями, що розглядаються. Редактори повинні регулярно публікувати власні заяви про розкриття інформації та заяви своїх співробітників журналу. Запрошені редактори повинні дотримуватися цих самих процедур.
Редакційний персонал, щоі бере участь у прийнятті редакційних рішень, має надати редакторам актуальний опис своїх стосунків або діяльності (оскільки вони можуть стосуватися редакційних суджень) та усунути себе від прийняття будь-яких рішень, у яких існує інтерес, що створює потенційний конфлікт інтересів. Редакційний персонал не повинен використовувати інформацію, отриману під час роботи з рукописами, для особистої вигоди.
Статті публікуються разом із деклараціями, що містять: зв'язки та діяльність авторів; джерела підтримки роботи (включаючи назви спонсорів разом із поясненнями ролі цих джерел, якщо такі є, у розробці дослідження; зборі, аналізі та інтерпретації даних; написанні звіту; будь-які обмеження щодо подання звіту для публікації; або заява, що джерело підтримки не мало такої участі або обмежень щодо публікації); доступ до даних дослідження, з поясненням характеру та обсягу доступу, включаючи те, чи доступ триває.

Політика запобігання конфлікту інтересів для редактора та членів редакційної колегії як авторів статей

Подання статей головними редакторами та членами редакційної колегії підпорядковується суворим етичним правилам для уникнення конфлікту інтересів.
Журнал має такі процедури для редакційних статей.
Коли редактор подає рукопис, він повинен усунути себе від усього процесу стосовно цієї статті. Поданням опрацьовує інший редактор або, за необхідності, редактор делегує його обробку іншому члену редакційної колегії, щоб уникнути упередженості.
Такі рукописи проходять незалежне рецензування для забезпечення наукової цінності.
Редактор або член редакційної колегії, який є автором поданої статті, не має доступу до процесу рецензування статті, а рецензенти не знають особи автора.
Редактор або член редакційної колегії, який є автором поданої статті, повинен заявити про будь-які конфлікти інтересів щодо власної роботи та уникати використання неопублікованої інформації з поданих рукописів.
Подання оцінюються виключно за якістю, а не за посадою автора в редакційній колегії.

Політика щодо виправлень

Виправлення необхідні для підтримки цілісності академічного запису, коли в опублікованих статтях виявлено суттєві помилки.
Видавниче виправлення (erratum) – це виправлення помилки, допущеної журналом під час процесу виробництва, редагування або друку (наприклад, неправильне маркування, друкарські помилки).
Авторське виправлення (corrigendum) – це виправлення помилки, допущеної автором, яка впливає на науковий запис, але не на загальну наукову цілісність результатів.
Виправлення використовуються для незначних помилок, які не роблять висновки недійсними (наприклад, помилки в рисунках, даних або інформації про автора), тоді як суттєві помилки (що роблять результати недійсними) виправдовують відкликання статті. Якщо порушена лише невелика частина, перевага надається виправленню. Усі виправлення повинні бути чітко пов’язані з оригінальною статтею, щоб читачі могли легко знайти оновлення. Офіційне повідомлення повинно детально описувати зміни. Усі виправлення та відкликання є доступними всім читачам журналу.
Редактори повідомляються про помилки авторами або читачами. Редактор оцінює помилку, часто в консультації з авторами.
Виправлення повинні містити конкретні деталі про помилку та внесені зміни. Якщо ім'я автора або афілійованість опущені, слід опублікувати офіційну виправлення. Публікується повідомлення про виправлення, посилання на оригінальну статтю, в якому чітко зазначено, які зміни були внесені.
Коли вноситься виправлення, онлайн-версію в ідеалі слід оновити, щоб відобразити виправлену інформацію, з приміткою, що пояснює зміну.

Політика щодо критики після публікації

Журнал дозволяє обговорення після публікації через офіційні листи до редактора або неофіційні коментарі на зовнішньому сайті (https://www.facebook.com/groups/cmis.workshop/).
Критика після публікації надає читачам механізм для висловлення занепокоєння або пошуку роз'яснень щодо опублікованого контенту. Критика може запропонувати альтернативну інтерпретацію оригінального контенту та дозволити журналу займатися питаннями, що стосуються його дослідницької спільноти. Вона також надає журналам можливість представити науковий та конструктивний обмін думками щодо питань, важливих для їхньої читацької аудиторії.
Обговорення після публікації зазвичай починається з критики читачем статті, яку журнал раніше опублікував. Коли такі критики офіційно подаються для публікації в журналі, вони зазвичай відомі як «листи до редактора», «коментарі», «коментарі» або інші види «листування». На відміну від неформальних або онлайн-обговорень після публікації, після отримання офіційної критики журнал пропонує оригінальним авторам рецензованої статті написати «відповідь». Крім того, як критика, так і відгук можуть бути рецензовані та переглянуті, а якщо їх схвалено та опубліковано, вони індексуються в бібліографічних базах даних.
Завдяки публікації таких коментарів та обміну думками, читачі також можуть бути ознайомлені з подальшими розробками та аргументами, що просувають галузь досліджень. Тому позицією за замовчуванням для журналу є розгляд критики для публікації, якщо вона визнана конструктивною та корисною для спільноти.

Політика щодо відкликання статтей

Відкликання – це механізм виправлення літератури та попередження читачів про статті, які мають настільки серйозно недосконалий або помилковий зміст чи дані, що на їхні результати та висновки не можна покладатися. Ненадійний зміст або дані можуть бути результатом чесних помилок, наївних помилок або неправомірних дій у дослідженні чи публікації.
Мета відкликання – виправити літературу та забезпечити її цілісність, а не покарати авторів. Слід зазначити, що після публікації статті в Інтернеті (наприклад, так звана онлайн-перша, ще не призначена до випуску), вона вважається опублікованою.
Редактори можуть вирішити відкликати публікацію, якщо вони більше не впевнені в результатах та висновках, викладених у статті. Причинами такої втрати довіри можуть бути, зокрема:
- ознаки того, що результати є ненадійними через невідповідності в даних або їх аналізі, або і те, й інше; фіктивні або недоступні дані; невідповідності зображень, такі як зміни та дублювання; або серйозна помилка (наприклад, прорахунок або експериментальна помилка);
- авторство публікації не може бути перевірено, або існують серйозні занепокоєння щодо відповідальності за дослідження;
- будь-яка форма перекручування інформації (наприклад, щодо відповідальності за роботу; обман; шахрайство (наприклад, "фабрика статей"); крадіжка особистих даних або фіктивне авторство; або нерозкрита участь штучного інтелекту);
- публікація містить, на думку редактора, неприйнятний рівень перекриття з раніше опублікованим контентом;
- результати дослідження раніше були опубліковані в іншому місці без належного зазначення авторства або розкриття редактору, дозволу на перевидання або обґрунтування (тобто випадки надмірної публікації);
- публікація містить матеріали або дані без дозволу на використання, видалення яких вплине на результати та висновок статті;
- авторські права були порушені або існує інше серйозне правове питання (наприклад, наклеп, конфіденційність);
- публікація повідомляє про неетичне дослідження;
- процес рецензування або публікації був скомпрометований (наприклад, фальшиві рецензенти, використання "фабрики статей" або маніпуляції з цитуванням), і будь-яке додаткове рецензування не підтримує публікацію;
- автори не розкрили суттєвий конкуруючий інтерес або конфлікт інтересів, який, на думку редактора, міг би неналежним чином вплинути на інтерпретацію роботи або рекомендації редакторів та рецензентів;
- публікація є (або містить) метааналізом чи систематичним оглядом, висновки яких ґрунтуються на контенті, який згодом був виправлений або видалений.
Якщо редактор не впевнений у достовірності публікації через недостатню інформацію, затримки або неможливість її отримання відкликання може бути недоречним. У цій ситуації, і якщо це обґрунтовано, редактор може розглянути можливість публікації висловлення занепокоєння.
Запит на відкликання може бути поданий автором або авторами статті, установою, читачами або редакторами. Незалежно від того, хто подає запит, рішення про відкликання приймаються редакторами. Публікації слід відкликати (або опублікувати висловлення занепокоєння), навіть якщо всі або деякі автори не згодні. Якщо відбувається надлишкова публікація, журнал, який першим опублікував статтю, не зобов'язаний вживати заходів, якщо немає інших занепокоєнь. Будь-які журнали, які згодом публікують надлишкову статтю, повинні відкликати статтю та вказати причину відкликання. Якщо стаття опублікована в кількох журналах (онлайн або друкованих) одночасно, пріоритет може визначатися датами публікації або датами підписання авторами ліцензії на публікацію або угоди про передачу авторських прав.
Якщо після публікації виявлено часткове перекриття (тобто коли автори представляють нові висновки у статті, яка містить значну кількість раніше опублікованої інформації), редактори повинні розглянути питання про те, чи слід відкликати всю статтю, чи опублікувати виправлення, уточнивши, які частини статті були опубліковані раніше, та надаючи відповідне посилання на попередню роботу. Цей підхід залежатиме від ступеня та характеру перекриття. У деяких випадках (наприклад, опис стандартного методу) може бути допустимим обмежений ступінь повторного використання тексту.
Повідомлення про відкликання – це офіційна публічна заява, яку публікують редактори або автори журналів, щоб оголосити, що опублікована стаття містить суттєві недоліки, помилки або неправомірні дії, що роблять її висновки ненадійними. Пов’язане з оригінальною статтею, воно пояснює причину відкликання, зберігає науковий запис і позначає статтю як «Відкликано».
Повідомлення про відкликання повинно стосуватися однієї відкликаної статті та бути чітко позначеним як відкликання (тобто відмінним від інших типів виправлень або коментарів).
Повідомлення слід публікувати якомога швидше, щоб мінімізувати шкідливий вплив. Якщо в розслідуванні виникає затримка, редактори повинні розглянути можливість публікації примітки редактора або висловлення занепокоєння.
Повідомлення про відкликання повинні бути вільно доступними для всіх читачів.
Слід вказати категорію або тип відкликання: відкликання, відкликання із заміною (статті, що містять серйозні помилки, які після виправлення суттєво змінюють висновки, але не порушують основну наукову базу чи методи дослідження; копії оригінальної статті з виділеними помилками та виправленнями публікуються як доповнення до відкликаної та заміненої статті) або відкликання з видаленням (для видалення частини або всього вмісту статті з онлайн-публікації, наприклад, коли стаття порушує конфіденційність особистого життя, є предметом судового рішення або може становити серйозну загрозу для здоров'я широкої громадськості чи навколишнього середовища, метадані (назва, автори, дата публікації, випуск або том, назва журналу та афілійованість) повинні бути збережені, а повідомлення про відкликання має чітко вказувати, чому вміст статті було видалено).
Якщо занепокоєння щодо статті було висловлено третьою стороною, її ім'я може бути включено до повідомлення про відкликання, якщо це доречно, та з її дозволу. Якщо занепокоєння було висловлено в результаті інституційного розслідування, цю інформацію слід включити до повідомлення про відкликання.
Якщо раніше було опубліковано висловлення занепокоєння щодо того ж занепокоєння, що й відкликання, і прийнято рішення про відкликання статті, у повідомленні про відкликання має бути чітко зазначено, що відкликання замінює висловлення занепокоєння. Повідомлення про відкликання повинні публікуватися у всіх версіях журналу (тобто друкованих та онлайн) і, наскільки це можливо, повинні бути пов'язані з усіма іншими онлайн-версіями, що стосуються причин відкликання, такими як ті, що на платформах препринтів або в інституційних архівах, а також з даними, що лежать в основі статті. Журнал відповідає за те, щоб відкликання були позначені таким чином, щоб їх можна було ідентифікувати в бібліографічних базах даних, і щоб вони містили посилання на відкликану статтю. Відкликання повинно з'являтися у всіх онлайн-пошукових запитах щодо відкликаної публікації. Повідомлення про відкликання має бути об'єктивним та фактичним, а також уникати провокаційної чи звинувачувальної мови. Повідомлення має бути пов'язане з відкликаною статтею та чітко ідентифікувати відкликану статтю (наприклад, додавши «відкликано» на початку назви, включаючи назву та авторів у заголовку відкликання або посилаючись на відкликану статтю та її DOI).
Відкликані статті повинні бути безпомилково ідентифіковані у всіх онлайн-джерелах (наприклад, на веб-сайті журналу, включаючи зміст, в оригінальній статті та в будь-яких бібліографічних базах даних).
Автори та назва відкликаної статті повинні бути включені до заголовка відкликання. Слід вказати, хто відкликає статтю (наприклад, редактор або видавець), а також причини та підстави для відкликання, щоб читачі розуміли, чому стаття є ненадійною. Посилання на відповідний контент (наприклад, рецензії онлайн-спільноти або критичні статті) може бути опубліковано, якщо матеріал був використаний для обґрунтування рішення про відкликання. Редактори можуть розглянути можливість включення до повідомлення про відкликання інформації про те, чи погоджуються (і які) автори з відкликанням статті. Зміст повідомлення про відкликання є редакційним рішенням, яке ґрунтується на результатах розслідування журналу. Редактори повинні продовжити відкликання та публікацію повідомлення про відкликання, навіть якщо автори не погоджуються або з ними не можна зв'язатися.
Групові відкликання статей можуть знадобитися, коли є докази масштабних систематичних маніпуляцій процесом публікації в одному або кількох журналах (наприклад, на "фабриках статей"). Оскільки вони пов'язані, група статей розглядається як єдине ціле для цілей розслідування та відкликання. У повідомленнях про групові відкликання статей має бути чітко зазначено, що було виявлено систематичні, скоординовані та широко поширені маніпуляції процесом публікації, і що стаття є однією з групи статей, на які вплинув той самий процес маніпуляції.
Зв'язок з авторами. Як для індивідуальних, так і для групових відкликань слід повідомляти авторів про рішення до того, як їхню статтю буде відкликано. Авторам слід повідомити, чому редактор вирішив розслідувати їхню статтю, що призвело до втрати редактором довіри до статті та чому це занепокоєння не може бути вирішене шляхом виправлення. Авторам також слід нагадати, що метою відкликання є збереження цілісності опублікованого запису, а не визначення провини чи покарання авторів.
Цитування відкликаних статей: Автори не повинні цитувати відкликані статті без підтвердження відкликання. Щоб уникнути неналежного цитування відкликаних статей, автори та журнал повинні перевірити посилання перед публікацією.

Політика щодо висловлення занепокоєння

Висловлення занепокоєння – це повідомлення, яке попереджає читачів про серйозні та обґрунтовані занепокоєння щодо достовірності публікації, але які не відповідають критеріям для спростування, або переконливі докази не будуть або не можуть бути отримані протягом певного часу.
Редактори повинні розглянути можливість публікації повідомлення про занепокоєння, щоб попередити читачів про потенційні проблеми, які можуть вплинути на достовірність або висновки роботи, якщо були висловлені значні та достовірні занепокоєння, але докази щодо того, чи є робота або її частини потенційно ненадійними (ненадійність може бути пов'язана з помилкою, неправильним аналізом або занепокоєннями щодо чесності дослідження та етики публікацій, які впливають на основні висновки), або якщо триває інституційне, фінансове або інше офіційне розслідування нагляду, яке може призвести до виправлень літератури на основі достовірності роботи, або авторів попросили надати додаткову інформацію для вирішення висловлених занепокоєнь, і ця інформація не є негайно доступною, або є порушення в політиці журналу чи видавця, яке неможливо вирішити (наприклад, дані статті були доступні під час публікації статті, але пізніше їх приховали автори), і рішення не очікується взагалі або протягом певного часу (наприклад, кілька місяців).
Висловлення занепокоєння повинно мати чіткі двонаправлені зв'язки між оновленою публікацією та відповідним повідомленням; чітко ідентифікувати статтю, що викликає занепокоєння (наприклад, включивши назву та авторів у заголовок висловлення занепокоєння, або посилаючись на оригінальну статтю, або і те, й інше); бути доступним для всіх читачів (тобто не за бар'єрами доступу або доступним лише для передплатників); вказувати причину або причини занепокоєння; вказувати, хто висловлює занепокоєння; бути об'єктивним, фактичним та уникати провокаційної мови.
Висловлення занепокоєння зазвичай недоречне, якщо: редактор може легко прийняти початкове рішення, яке призведе до виправлення, відкликання або відсутності дій після публікації; редактор очікує дійти висновку або вирішити справу за короткий проміжок часу (наприклад, кілька тижнів), оскільки публікація висловлення занепокоєння, за яким одразу йде виправлення або відкликання, може заплутати читачів; основні висновки роботи все ще вважаються достовірними; єдині занепокоєння, пов'язані з роботою, стосуються авторства.

Правила відкликання опублікованих статей

Регламент щодо відкликання опублікованих статей включає реалізацію п'яти процесів:

Ініціювання початку розслідування щодо необхідності відкликання публікації. Здійснюється у разі, якщо редактори отримали аргументовані докази неправомірної поведінки авторів у процесі проведення дослідження та підготовки рукопису. При цьому редактори керуються принципами об'єктивності та неупередженості.
Оцінка можливості відкликання публікації. Здійснюється у випадках, коли:

виявлено факти порушення привил і політик журналу;
виявлено факти маніпуляцій на етапі рецензування рукописів;
встановлено та підтверджено факт порушення з боку авторів запевнень у частині наявності конфлікту інтересів;
встановлено факт порушення з боку авторів етичних норм у процесі проведення дослідження, підготовки рукопису, реалізації видавцем регламенту публікації статті.

При цьому редактори керуються принципами об'єктивності та неупередженості.

Видалення опублікованої статті. Рішення про видалення опублікованої статті приймається у таких випадках:

стаття порушує чиїсь авторські права або завдає матеріальних або нематеріальних збитків іншим особам або організаціям, що може спричинити за собою, зокрема, судовий розгляд;
стаття містить інформацію, яка може розкрити конфіденційність окремих осіб або організацій, що може спричинити за собою, зокрема, судовий розгляд;
стаття містить інформацію, яка є предметом відносно будь-якого об'єкта або суб'єкта, що є предметом судового розгляду.

Формування повідомлення про відкликання публікації

Повідомлення про відкликання публікації формується на основі принципу об'єктивності та повноти відображення аргументів, що містять незаперечну доказову базу щодо необхідності видалення статті. Повідомлення містять необхідну інформацію, що дозволяє ідентифікувати статтю електронними ресурсами індексації наукової періодики.

Розгляд питання про внесення змін до опублікованої статті. Цей процес ініціюється у таких випадках:

виявлений факт порушення запевнень авторів щодо наявності конфлікту інтересів може бути виправлений, підставою для чого є виключно згода сторони, яка заявила про наявність конфлікту інтересів та пред'явила обґрунтовані претензії щодо цього авторам опублікованої статті. Обґрунтованість претензії передбачає наявність доведених фактів та аргументів щодо дійсної наявності конфлікту інтересів;
виявлено факт неточностей в інформації про авторів у списку авторів;
виявлено помилку у результатах або методиці дослідження, яка може ввести в оману потенційних читачів та користувачів статті, що може призвести до негативних наслідків від використання результатів або неможливості їх отримання/відтворення.

В разі перевидання статті з внесеними виправленнями, вона проходить повну процедуру відповідно до Умов публікації.

Апеляції

Журнал дотримується COPE guidelines щодо оскарження рішень редактора журналу. Ми вітаємо щирі апеляції до рішень редактора. Однак авторам потрібно надати вагомі докази або нові дані/інформацію у відповідь на коментарі редактора та рецензентів. Якщо Ви бажаєте оскаржити рішення редактора журналу, надішліть апеляційний лист до редакції журналу. Будь ласка, зверніться до редактора та чітко поясніть підстави для оскарження. Ви маєте:
• детально пояснити, чому Ви не згодні з рішенням. Будь ласка, надайте конкретні відповіді на будь-які коментарі редактора та/або рецензентів, які сприяли прийняттю рішення про відхилення.
• надати будь-яку нову інформацію чи дані, які б Ви хотіли, щоб журнал взяв до уваги.
• надати докази, якщо Ви вважаєте, що рецензент зробив технічні помилки під час оцінки Вашого рукопису.
• додати докази, якщо Ви вважаєте, що рецензент може мати конфлікт інтересів.
Після отримання апеляції редактори можуть залучити будь-яких інших членів редакційної групи, а також рецензентів, які займалися рецензуванням оригінального подання, залежно від характеру апеляції. Редактори можуть підтвердити своє рішення відхилити рукопис, запросити переглянутий рукопис або вимагати додаткової експертної чи статистичної перевірки оригінального рукопису. Редакція розглядатиме одну апеляцію на статтю, і всі рішення щодо апеляцій є остаточними. Процес своєчасного розгляду та прийняття рішень щодо нових заявок матиме пріоритет над апеляціями.

Розгляд скарг

У разі надходження до редакції скарг, проводиться перевірка їх обґрунтованості. Якщо скаргу аргументовано, вона розглядається редакцією відповідно до рекомендацій COPE.

Скарга приймається до розгляду редакцією, якщо вона подана офіційно та не має наклепницького характеру.

Якщо скарга має риси наклепницького характеру або не обґрунтована належним чином, редакція подає запит на надання фактів та аргументів для підтвердження обґрунтованості скарги. У випадку, якщо такі факти та аргументи не надаються, або вони не містять підтверджень, достатніх для визнання скарги обґрунтованою, скарга не розглядається.

У випадку, якщо скарга стосується вже опублікованої статті та її обґрунтованість буде доведена, застосовується політика відкликання статей.

Редакція журналу реалізує всі процедури, що мають на меті забезпечення, гарантування та дотримання всіх етичних норм та принципів академічної доброчесності.

Запобігання маніпуляціям

Під маніпуляціями редакція розуміє такі ймовірні події: спроба використати в рукописі фальсифіковані дані або плагіат, спроба підмінити результати незалежної експертизи рукопису або створити умови, що перешкоджають незалежній оцінці рукопису рецензентами. У випадках, якщо виникли підозри в таких діях або сумніви щодо результатів експертизи, редакція керується такими принципами:

– рукопис приймається до розгляду від автора-кореспондента;

– при виборі рецензента оцінюється відповідність його наукової компетенції тематиці рукопису, що підтверджується, зокрема, наявністю відповідних публікацій;

– перевіряється наявність фактів, які можуть свідчити про спробу маніпулювання результатами рецензування. Ця процедура здійснюється відповідно до рекомендацій COPE «How to spot potential manipulation of the peer review process».

У разі виявлення фактів спроби маніпуляцій на етапі рецензування, редакція керується у виборі своїх дій рекомендаціями COPE «What to do if you suspect peer review manipulation».

Політики щодо відкритої науки

Журнал дотримується принципів принципів відкритої науки, викладених у Budapest Open Access Initiative (https://www.budapestopenaccessinitiative.org/read/), Initiative for Open Citations (I4OC - https://i4oc.org/), Initiative for Open Abstracts (I4OA - https://i4oa.org/), Barcelona Declaration on Open Research Information (https://barcelona-declaration.org/):

- зобов'язується сприяти відповідальній оцінці досліджень та відкритій науці, а також сприяти неупередженому прийняттю високоякісних рішень, задовольняти нагальну потребу у відкритому доступі дослідницької інформації через відкриті наукові інфраструктури: (1) зробити відкритість дослідницької інформації стандартною, (2) співпрацювати зі службами та системами, що підтримують та забезпечують доступ до відкритої дослідницької інформації, (3) підтримувати стійкість інфраструктур для відкритої дослідницької інформації та (4) співпрацювати для реалізації переходу від закритої до відкритої дослідницької інформації.

– забезпечує відкритий доступ (вільну доступність у загальнодоступному інтернеті, що дозволяє будь-яким користувачам читати, завантажувати, копіювати, розповсюджувати, друкувати, шукати або посилатися на повні тексти, сканувати їх для індексації, передавати їх як дані до програмного забезпечення або використовувати їх для будь-яких інших законних цілей без фінансових, юридичних чи технічних бар'єрів, окрім тих, що невіддільні від отримання доступу до самого інтернету) до всіх опублікованих статей, щоб вони були вільно доступними онлайн, які вчені надають світові без очікування оплати;

– забезпечує безкоштовнийо доступ до повних текстів наукових публікацій, даних та інших результатів досліджень, а також відкритість наукового процесу в цілому;

– надає відкриті дані про цитування для сприяння доступності структурованих (машинозчитуваних з можливістю програмного доступу), роздільних (до екземплярів цитування можна отримати доступ та проаналізувати їх без необхідності доступу до вихідних бібліографічних продуктів) та відкритих (вільнодоступних і таких, що можуть бути використані повторно) даних про цитування;

– дозволяє вільне академічне використання рефератів (наприклад, для цілей аналізу тексту та вилучення фактів) без необхідності отримання окремого дозволу від видавця;

– пропагує та сприяє необмеженій доступності анотацій статей у надійних репозиторіях, де вони є відкритими та машинодоступними, об’єднуючи анотації в єдиному форматі в одній міждисциплінарній базі даних з можливістю пошуку, де вони доступні через API;

– передає метадані опублікованих статей під час реєстрації DOI в Crossref та інших базах даних.

Політики щодо чесного оцінювання наукової діяльності

Журнал підтримує принципи чесного оцінювання наукової діяльності відповідно до San Francisco Declaration on Research Assessment (DORA - https://sfdora.org/about-dora/):

– оцінювання статетй здійснюється на основі наукового змісту статті без урахуваня бібліометрчних і наукометричних показників авторів;

– дослідження оцінюються за їх якістю, новизною та внеском у науку;

– різні види результатів дослідження (програмне забезпечення, дані, алгоритми, технічні рішення тощо) розглядаються як практична цінність дослідження;

– журнал заохочує відкритий доступ до даних і кодів;

– журнал не має обмежень на повторне використання списків літератури в наукових статтях та надає їх за ліцензією Creative Commons Public Domain Dedicated;

– журнал не має обмежень щодо кількості посилань у наукових статтях і, де це доречно, зобов’язує цитувати первинну літературу на користь оглядів, щоб віддати належне групі(ам), які першими повідомили про результат;

– журнал значно зменшує акцент на імпакт-факторі як рекламному інструменті, представляючи метрику в контексті різноманітних показників журналів, які забезпечують ширше уявлення про ефективність журналу;

– журнал заохочує відповідальну авторську практику та надання інформації про конкретний внесок кожного автора.

Політики управління даними

Журнал підтримує FAIR-принципи управління даними (http://www.nature.com/articles/sdata201618) для забезпечення можливості знаходження, доступу, сумісності та повторного використання даних. Ці принципи наголошують на можливості використання машин (тобто здатності обчислювальних систем знаходити, отримувати доступ, взаємодіяти та повторно використовувати дані без втручання людини або з мінімальним втручанням), оскільки люди все більше покладаються на обчислювальну підтримку для обробки даних в результаті збільшення обсягу, складності та швидкості створення даних.

Виявність (можливість пошуку): метадані та дані повинні бути легко шуканими як для людей, так і для комп'ютерів.

Доступність: можливість отримання користувачами знання того, як отримати доступ до потрібних даних (включаючи автентифікацію та авторизацію).

Взаємодія: дані мають бути інтегровані з іншими даними та повинні взаємодіяти з програмами або робочими процесами для аналізу, зберігання та обробки.

Повторне використання: метадані та дані повинні бути добре описані, щоб їх можна було відтворювати та/або комбінувати в різних умовах.

Політика депонування, поширення та доступу до даних

Всі статті журналу публікуються у відкритому доступі. Повні тексти та метадані статей вільно доступні на сайті журналу, є вільнопоширюваними та депонуються у реферативних і наукометричних базах. Журнал дозволяє автору вільно розмістити препринт (після прийняття редакцією рішення про рекомендацію статті до друку) та постпринт статті в інституційному, тематичному репозитаріях, на сайтах та інших носіях, але забороняє подання опублікованих статей в інших виданнях та забороняє подання на розгляд опублікованих раніше статей.

Журнал заохочує авторів статей ділитися своїми дослідницькими даними та комп'ютерними прорамами, які підтверджують отримані результати та дозволяють їх відтворити.

Дані та тексти програм невеликого обсягу можуть наводитися безпосередньо у тексті статті або додатках до неї.

Журнал заохочує розміщення авторами даних дослідження та комп'ютерними програмами у публічному репозитарії даних та включення у статтю посилання на розміщені в репозиторії дані та/або програми. Посилання на дані і програми, розміщені в репозиторіях, включаються до метаданих статей, що достунів на сайті журналу та передаються до реферативних баз.

У випадку, коли дані, які підтверджують результати досліджень, або програми не можуть бути оприлюднені у відкритому доступі, автори зобов'язані їх надати на вимогу редакторів і рецензентів. Читачі можуть запитати дані і програми у авторів, звернувшись до редакції журналу.

Права та конфіденційність учасників досліджень на людях повинні бути захищені.

Політика видання щодо реклами

Журнал не публікує рекламні матеріали.

Політика та принципи прозорості

Назва журналу: Назва журналу є унікальною та не такою, яку легко сплутати з іншим журналом. Назва журналу не вводить в оману потенційних авторів та читачів щодо походження, обсягу діяльності чи зв'язку журналу з іншими журналами та організаціями.
Вебсайт: Вебсайт журналу належним чином підтримується та обслуговується, при цьому особлива увага приділяється аспектам безпеки, які допомагають захистити користувачів від вірусів та шкідливого програмного забезпечення. Вебсайт використовує HTTPS, і весь трафік перенаправляється через HTTPS. Вебсайт застосовує веб-стандарти та найкращі етичні практики до контенту, презентації та застосунку вебсайту. Вебсайт не містить інформації, яка може ввести в оману читачів чи авторів. Вебсайт не копіює сайт, дизайн чи логотип іншого журналу/видавця. Якщо будь-який текст копіюється з іншого вебсайту, зазначається посилання на джерело.
Контент веб-сайту: На веб-сайті журналу чітко відображені такі пункти:

– цілі та обсяг дослідження,

– цільова аудиторія журналу,

– типи рукописів, які журнал розглядає для публікації (наприклад, заборона багаторазової або надлишкової публікації),

– критерії авторства,

– ISSN (окремо для друкованої та електронної версій),

– графік публікацій (періодичність публікацій журналу),

– архівування (план журналу щодо електронного резервного копіювання та довгострокового цифрового збереження контенту журналу),

– авторське право (умови авторського права на опублікований контент чітко зазначені на веб-сайті та в контенті, є окремими та відмінними від авторського права веб-сайту, власник авторських прав вказаний у повному тексті всіх опублікованих статей (HTML та PDF),

– ліцензування (інформація про ліцензування чітко описана на веб-сайті, умови ліцензування вказані в повному тексті всіх опублікованих статей (HTML та PDF), контент, позначений як відкритий доступ, використовує відкриту ліцензію, політика ліцензування щодо розміщення авторських рукописів та опублікованих статей у сторонніх репозиторіях чітко зазначена, умови ліцензії Creative Commons містять посилання на відповідну ліцензію на веб-сайті Creative Commons),

– етика публікацій та пов’язана з нею редакційна політика (забезпечення цілісності наукової літератури шляхом уникнення плагіату, маніпуляцій з цитуванням та фальсифікації/фальсифікації даних тощо),

– рецензування (чітко зазначено на веб-сайті, що зміст статті рецензується, рецензування проводять зовнішні експерти або члени редакційної колегії, використаний тип рецензування, політика щодо процедур рецензування (заборонено використовувати рецензентів, рекомендованих авторами, маскування особи, додаткові матеріали підлягають рецензуванню, рецензії не публікуються разом зі статтями, рецензії є анонімними для авторів, як остаточно приймається рішення щодо рукопису та хто бере участь, журнал не гарантує прийняття початкових поданих рукописів, заяви про терміни рецензування підтверджуються опублікованими часовими рамками для прийнятих статей, у разі затримок автори інформуються про причину затримки та мають можливість відкликати свій рукопис, якщо вони цього бажають, дати подання та прийняття публікації публікуються разом з усіма опублікованими дослідженнями),

– доступ (інформація про онлайн- та офлайн- (друковану) версії доступна на веб-сайті),

– власність та управління (інформація про власність та управління журналом чітко вказана на веб-сайті журналу, назви організацій не використовуються так, щоб це могло ввести в оману потенційних авторів та редакторів щодо характеру власника журналу, посилання на веб-сайти установ, спонсора та товариства, до якого належить журнал, наведені на сайті),

– редакційні та дорадчі органи (повні імена та місця роботи членів наведені на веб-сайті журналу),

– контактна інформація (повні імена та місця роботи редакторів, а також контактна інформація редакції, включаючи повну поштову адресу, наведені на веб-сайті журналу),

– авторські гонорари (чітко зазначено, що авторські гонорари та плата за обробку статей відсутні),

– дохід (джерела доходів чітко зазначені на вебсайті журналу та не впливають на прийняття редакційних рішень),

– реклама (чітко зазначено, що журнал не приймає рекламу),

– прямий маркетинг (усі дії прямого маркетингу, включаючи запит на рукописи, що проводяться від імені журналу, є доречними, цілеспрямованими та ненав’язливими; надана інформація про видавця чи журнал є правдивою та не вводить в оману читачів чи авторів).

Видавець та редактори несуть відповідальність за сприяння доступності, різноманітності, рівності та інклюзивності в усіх аспектах публікації. Редакційні рішення ґрунтуються на науковій цінності. На них не впливає походження рукопису, включаючи національність, етнічну належність, політичні переконання, расу чи релігію авторів. Журнал гарантує, що жодна політика не створює середовища виключення для будь-кого, хто бажає з ним взаємодіяти, і повинен регулярно оцінювати свою політику на предмет інклюзивності.
Журнал заохочує використання постійних ідентифікаторів: DOI – для статей та наборів даних, ORCID – для авторів, ROR – для установ)

Видавничі етика, обов'язки та політики

Подати статтю