ОПТИМІЗАЦІЯ ЧАСІВ РОЗГОНУ І ГАЛЬМУВАННЯ ПОЗИЦІЙНИХ ЧАСТОТНОРЕГУЛЬОВАНИХ АСИНХРОННИХ ЕЛЕКТРОПРИВОДІВ
DOI:
https://doi.org/10.15588/1607-6761-2017-1-7Ключові слова:
асинхронный двигатель, частотное регулирование, позиционирование, оптимальное энергосберегающее управление, графоаналитическая методикаАнотація
Мета роботи. Отримання аналітичних залежностей для розрахунку оптимальних часів розгону і гальмування частотнорегульованого асинхронного двигуна, що забезпечують мінімізацію основних електромагнітних втрат енергії двигуна при малих переміщеннях його вала, а також – оцінка впливу згаданих оптимальних часів розгону і гальмування на значення основних електромагнітних втрат енергії в в частотнорегульованому асинхронному двигуні при різних видах тахограм двигуна (з лінійної і параболічної формами або формою гіперболічного синуса).
Методи дослідження. Методи оптимального управління і імітаційного моделювання.
Отримані результати. Отримано аналітичні залежності і запропонована графоаналітична методика для розрахунку оптимальних часів розгону і гальмування частотнорегульованого асинхронного двигуна, що забезпечують мінімізацію основних електромагнітних втрат енергії двигуна при малих переміщеннях його вала. Виконано оцінку впливу згаданих оптимальних часів розгону і гальмування на значення основних електромагнітних втрат енергії в частотнорегульованому асинхронному двигуні при різних видах тахограм двигуна (з лінійної і параболічної формами або формою гіперболічного синуса).
Наукова новизна. Вперше отримано аналітичні залежності для розрахунку оптимальних часів розгону і гальмування при малих переміщеннях частотнорегульованого асинхронного двигуна, за допомогою яких забезпечується мінімізація електромагнітних втрат в двигуні. Вперше розроблено графоаналітична методика для визначення зазначених оптимальних часів розгону і гальмування частотнорегульованого асинхронного двигуна при відпрацюванні малих переміщень.
Практична цінність. Запропоновано підхід до енергозбереження в позиційних частотнорегульованих асинхронних електроприводах за допомогою оптимізації їх часів розгону і гальмування, що дозволяє на практиці без істотних капітальних витрат знизити втрати електроенергії в цих електроприводах
Посилання
Shreyner, R. T., Dmitrenko, YU. A. (1982). Optimal’noye chastotnoye upravleniye asinkhronnymi elektroprivodami. Kishinev: Shtiintsa, 224.
Polyakov, V. N. Shreyner, R. T. (2006). Ekstremal’noye upravleniye elektricheskimi dvigatelyami, Yekaterinburg: UGTU, UPI, 420 s.
Sandler, A. S., Sarbatov, R. S. (1974). Avtomaticheskoye chastotnoye upravleniye asinkhronnymi dvigatelyami. Moscow: Energiya, 328.
Kostenko, M. P. (1949). Elektricheskiye mashiny. Spetsial’naya chast’. Sankt-Peterburg: Gosenergotizdat, 708.
Pivnyak, G. G., Volkov, A. V. (2006). Sovremennyye chastotno-reguliruyemyye asinkhronnyye elektroprivody s shirotno-impul’snoy modulyatsiyey. Dnepropetrovsk: Natsional’nyy gornyy universitet, 470.
Volkov A. V., Kolesnikov A. A. (2013). Energosberegayushcheye upravleniye skorost’yu chastotno-reguliruyemogo asinkhronnogo dvigatelya v puskotormoznykh rezhimakh, Elektrotekhnika, 5, 2–9.
Volkov, V. A. (2015). Raschet optimal’nykh takhogramm razgona i tormozheniya chastotno-reguliruyemogo asinkhronnogo dvigatelya, Elektrotekhnika ta elektroyenergetika, 2, 55–64. DOI: http://dx.doi.org/10.15588/1607-6761-2015-2-8
Petrov, YU. P. (1961). Optimal’noye upravleniye elektroprivodom. Moscow, Sankt-Peterburg: Gosenergoizdat, 187.
Petrov, YU. P. (1971). Optimal’noye upravleniye elektroprivodom s uchetom ogranicheniy po nagrevu. Sankt-Peterburg: Energiya, 144.
Volkov, V. A. (2016). Optimal’noye i kvazioptimal’noye energosberegayushcheye upravleniye polozheniyem chastotnoreguliruyemogo asinkhronnogo dvigatelya, Elektrotekhnika ta elektroyenergetika, 1, 25–34. DOI: http://dx.doi.org/10.15588/1607-6761-2016-1-4
Volkov ,V. A. (2013). Optimizatsiya rezhimov namagnichivaniya i razmagnichivaniya chastotnoreguliruyemogo asinkhronnogo dvigatelya, Naukovy pratsy Donets’kogo natsнonal’nogo tekhnichnogo universitetu, 2 (15), 64–70.
Kal’nitskiy, L. A., Dobrotin, D. A., Zheverzhev, V. F. Spetsial’nyy kurs vysshey matematiki dlya vuzov, Moscow: Vyssh. shk., 389.
Korn, G., Korn, T. (1974). Spravochnik po matematike dlya nauchnykh rabotnikov i inzhenerov, Moscow: Nauka, 832.
Tikhovod, S. M. (2015). Usovershenstvovaniye iteratsionnykh metodov resheniya sistem nelineynykh uravneniy sostoyaniya magnitoelektricheskikh skhem zameshcheniya, Elektrotekhnika ta elektroyenergetika, 1, 46–49. DOI: http://dx.doi.org/10.15588/1607-6761-2015-1-8
Tikhovod, S. M., Kornus, T. M., Patalakh, D. G. (2015). Metod uskorennogo chislennogo rascheta perekhodnykh protsessov v elektricheskikh tsepyakh na osnove approksimatsii resheniya algebraicheskimi polinomami, Elektrotekhnika ta elektroyenergetika, 2, 48–54. DOI: http://dx.doi.org/10.15588/1607-6761-2015-2-7
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 V. A. Volkov
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
