ВИЗНАЧЕННЯ РОБОЧОЇ ОБЛАСТІ ІППН У СКЛАДІ ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНОЇ СИСТЕМИ ВЕУ ЗІ ЗМІННОЮ ШВИДКІСТЮ ОБЕРТАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.15588/1607-6761-2017-1-10Ключові слова:
вітроенергетична установка, електромеханічна система, імпульсний перетворювач постійної напруги, змінна швидкість обертання, графоаналітична інтерпретаціяАнотація
Мета. Розробка методики узгодження діапазонів вхідної та вихідної напруг імпульсного перетворювача постійної напруги (ІППН), в складі електрообладнання вітроенергетичної установки (ВЕУ) зі змінною швидкістю обертання валу вітротурбіни.Методика. Для визначення параметрів ІППН були використані графоаналітичні методи розрахунку, які також є засобом візуалізації результатів.
Результати. За допомогою графоаналітичного методу узгодження діапазонів вхідної та вихідної напруги ІППН, визначені область «гарантованої керованості», область «не відмикання», а також область «не замикання». Перша область відповідає режимам роботи ІППН, для яких забезпечується стійка робота ВЕУ зі змінною швидкістю обертання валу вітротурбіни. Друга та третя області відповідають аварійним режимам роботи ВЕУ.
Наукова новизна. Запропоновано графоаналітичну інтерпретацію діапазонів зміни напружень ІППН в складі електромеханічної системи ВЕУ, яка дозволяє наочно уявити проблему узгодження режимів роботи обладнання ВЕУ.
Практична значимість. Запропоновано порядок узгодження діапазонів вхідного і вихідного напруг ІППН в складі електрообладнання для ВЕУ зі змінною швидкістю обертання валу вітротурбіни, що дозволяє визначити область гарантованої керованості ВЕУ
Посилання
Sharmila Deve V., Karthiga, S. (2012). Advanced control techniques in variable speed stand alone wind turbine systen. International Journal of Advances in Engineering & Technology, 3, 1, 549–557.
Bunlung Neammanee, Somporn Sirisumrannukul. (2010). Somchai Chatratana Control Strategies for Variable-speed Fixed-pitch Wind Turbines. Wind Power, INTECH, Croatia, 189–232.
Mahmoud M. Hussein. (2012). Simple Sensorless Maximum Power Extraction Control for A Variable Speed Wind Energy Conversion System. International Journal of Renewable and Sustainable Energy, 10, 1–10.
Dimitrios Bourlis Control Algorithms and Implementation for Variable Speed Stall Regulated Wind Turbines. (2011). PhD dissertation. University of Leicester. URL: https://lra.le.ac.uk/handle/2381/28800
Sharmila, Deve V. (2012). Advanced Control Techniques in Variable Speed Stand Alone Wind Turbine System. International Journal of Advances in Engineering & Technology, 3, 549–557.
Yarymbash, D. S., Kotsur, M. I., Yarymbash, S. T., Kotsur, I. M. (2016). Osobennosti trekhmernogo modelirovaniya elektromagnitnykh poley asinkhronnogo dvigatelya, Elektrotehnika ta elektroenergetika, 2, 43–50. DOI 10.15588/1607-6761-2016-2-5
Alejandro, R., Alvaro, L., Gerardo, V. (2009). Modeling of a Variable Speed Wind Turbine with a Permanent Magnet Synchronous Generator. IEEE International Symposium on Industrial Electronics, 734–739.
Makvana, V. T., Ahir, R. K. (2013). Study of PID Controller Based Pitch Actuator System for Variable Speed HAWT using MATLAB. International Journal of Innovative Research in Science, Engineering and Technology, 2(5), 1496–1504.
Cuesta, A. B., Gomez-Gil, F. J. (2013). Feasibility of a Simple Small Wind Turbine with Variable-Speed Regulation Made of Commercial Components. Energies, 6(6), 3373–3391.
Belghazi, O. (2012). Cherkaoui M Pitch angle control for variable speed wind turbines using genetic algorithm controller. Journal of Theoretical and Applied Information Technology, 39(1), 6–10.
Ofualagba, G., Ubeku, E. (2011). The Modeling and Dynamic Characteristics of a Variable Speed Wind Turbine. Journal of Energy Technologies and Policy, 1(3), 10–22.
Mali, S. S., Kushare, B. E. (2013). MPPT Algorithms: Extracting Maximum Power from Wind Turbines, International Journal Of Innovative Research In Electrical. Electronics, Instrumentation And Control Engineering, 1, 5, 199–202.
Ramakrishnan, V., Srivatsa, S. K. (2012). Pitch Control of Wind Turbine Generator by using New Mechanism, 6, 13, 1–15.
. Chunting, Mi., Mariano Filippa. (2004). Modeling and Control of a Variable-Speed Constant-Frequency Synchronous Generator with Brushless Exciter. IEEE Transactions on Industry Applications, 40, 2, 565–573.
Kotsur M. I. (2014). Osobennosti udarnogo teplovogo vozdeystviya na asinhronnyiy dvigatel s modifitsirovannoy sistemoy impulsnogo regulirovaniya v usloviyah chastyih puskov. Elektrotehnika ta elektroenergetika, 1, 32 – 36. DOI 10.15588/1607-6761-2014-1-5
Novikov, A. M., Novikov, D. A. (2010). Metodologiya nauchnogo issledovaniya, Moscow, Librokom, 280.
Nemudriy, I. Yu. (2015). Pidvischennya efektivnosti elektromehanichnoyi sistemi vitroelektrichnih ustanovok z aerodinamichnoyu multiplikatsieyu: avtoref. dis. na zdobuttya nauk. stupenya kand. tehn. nauk : 05.09.03 Dnipropetrovsk, 20.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 D.G. Alekseevskiy, P. D. Andrienko, K. O. Tyrushev, O. O. Pankova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
