УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ ЗАРЯДКИ ЕЛЕКТРОХІМІЧНОГО НАКОПИЧУВАЧА ЕНЕРГІЇ
DOI:
https://doi.org/10.15588/1607-6761-2018-1-5Ключові слова:
електрохімічний накопичувач енергії, сигнал відгуку, поточний стан, управління, алгоритм, процес зарядки, електрохімічний процесАнотація
Мета роботи. Обґрунтування імпульсного методу контролю і управління процесом зарядки електрохімічного накопичувача енергії на основі свинцево-кислотної електрохімічної системи і розробка алгоритму його реалізації.
Методи дослідження. Дослідження проведені з використанням імпульсного методу автоматизованого контролю поточного стану накопичувача енергії, при якому значення контрольованих і керуючих параметрів визначаються з сигналу відгуку накопичувача на тестовий імпульс струму, а управління процесом зарядки проводиться за розробленим алгоритмом з урахуванням поточного стану накопичувача.
Отримані результати. Розроблені метод контролю і управління процесом зарядки накопичувача і алгоритм його реалізації дозволяють скоротити час зарядки накопичувача в порівнянні з гальванопотенціостатичні способом. Інформація про динаміку процесу зарядки відображається на екрані монітора, що дозволяє в наочній формі контролювати процес зарядки накопичувача і фіксувати час його закінчення.
Наукова новизна. Авторами обгрунтовано імпульсний гальваностатичний метод контролю і управління процесом зарядки електрохімічного накопичувача енергії, в якому в якості контрольованих і керуючих процесом зарядки параметрів використовуються параметри, що протікають в накопичувачі електрохімічного процесу,та відображають поточний стан накопичувача.
Практична цінність. Розроблено алгоритм реалізації методу контролю і управління процесом зарядки електрохімічного накопичувача енергії, який може бути використаний для забезпечення оптимального режиму зарядки накопичувачів енергії в складі автономних систем електропостачання на базі фотоелектричних установок.
Посилання
[1] Gruzdev, A. I. (2008). Osnovnye tendencii i napravlenija razvitija avtonomnoj jelektrojenergetiki Ch. II., Jelektrichestvo, 10, 2 – 11. [in Russian].
[2] Kamenev, Ju. B., Chunc, N. I. (2005). Rezhim zarjada germetizirovannyh cikliruemyh svincovo – kislotnyh akkumuljatorov, (№ 4). Jelektrohimicheskaja jenergetika, 4, 226 – 273. [in Russian].
[3] Taganova, A. A., Bubnov, Ju. I., Orlov, S. B. (2005). Germetichnye himicheskie istochniki toka, M, Himizdat, 262.
[4] Kamenev, Ju. B., Lushina, M. V., Vasina, I. A. (2008). Rabota svincovo-kislotnogo akkumuljatora v uslovijah postojannogo nedozarjada, Jelektrohimicheskaja jenergetika, 8, 3, 146 – 151. [in Russian].
[5] Aguf, I. A., Dasojan, M. A., Lyzlov, N. Ju. (1984). Konstrukcija i uslovija jekspluatacii germetichnogo svincovogo akkumuljatora, M, Informjelektro, 2, 6–29.
[6] Koshel', M. D. (2002). Teoretichnі osnovi elektrohіmіchnoї energetiki, Pіdruchnik. Dnіpropetrovs'k, UDHTU, 430.
[7] Gindelis, Ja. E. (1984). Himicheskie istochniki toka. Saratov, Saratovskogo universiteta, 174.
[8] Kamenev, Ju. B., Shtompel', G. A., Chunc, N. I. (2012). Uskorennyj metod zarjada svincovokislotnogo akkumuljatora 1. Gal'vanostaticheskij jetap zarjada, Jelektrohimicheskaja jenergetika, 12, 2, 64–71. [in Russian]
[9] Dzenzerskij, V. A., Zhitnik, N. E., Plaksin, S. V. Sokolovskij, I. I. (2005). Kontrol' sostojanija starternyh svincovyh akkumuljatorov hronopotenciometricheskim metodom, Electrical Engineering And Power Engineering,, 1, 13 – 18.
[10] Kamenev, Ju. B., Shtompel', G. A., Skachkov, Ju. V. (2013). 1. Uskorennyj metod zarjada svincovokislotnogo akkumuljatora 2. Gal'vanostaticheskij zarjad. Jelektrohimicheskaja jenergetika, 13, 2, 70 – 76. [in Russian]
[11] Podrazhanskij, Ju. M. (2000). Ispol'zovanie impul'snyh rezhimov zarjada dlja povyshenija jekspluatacionnyh parametrov akkumuljatorov, avtoref. dis. kand. tehn. nauk, 05.17.03 . D, Ukrainskij gos. himiko-tehnologicheskij un-t, 17.
[12] Volkіvs'kij, V. B. (2007). Napіvprovіdnikovі peretvorjuvachі z pіdvishhenoju efektivnіstju zarjadu akumuljatorіv іmpul'snimi asimetrichnimi strumami: dis. kand. tehn. nauk, 05.09.12, Nacіonal'nij tehnіchnij un-t Ukraїni «Kiїvs'kij polіtehnіchnij іnst», 163.
[13] Kamenev, Ju. B., Shtompel', G. A. (2013). Uskorennyj metod zarjada svincovo-kislotnogo akkumuljatora. 3. Impul'snyj zarjad, Jelektrohimicheskaja jenergetika, 13, 2, 77 – 82. [in Russian]
[14] Dzenzersky, V., Zhitnik, N., Plaksin, S., & Lisunova, V. (2017). Development of the algorithm of automated control of electrochemical energy storage devices. Electrical Engineering And Power Engineering, 1, 39-47. doi: http://dx.doi.org/10.15588/1607-6761-2017-1-6
[15] Plaksin, S. V., Zhitnik, N. E., Shirman, O. I. (2012). Jeksperimental'nyj stend dlja avtomatizirovannogo kontrolja sostojanija himicheskih istochnikov toka impul'snym metodom, Gіrnicha elektromehanіka ta avtomatika, 89, 58 – 63.
[16] Dzenzersky, V., Plaksin, S., Zhitnik, N., & Pogorelaya, L. (2009). Method of charging chemical sources of current in the composition of photoelectric installation. Electrical Engineering And Power Engineering, 2, 73 – 77.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 DZENZERSKY V. O., ZHITNIK N. E., PLAKSIN S. V., LISUNOVA V. V.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.