Системи контролю енергоефективності виробничих процесів та шляхи їх удосконалення

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15588/1607-6761-2020-1-5

Ключові слова:

Контроль енергоефективності, нормування енергоспоживання, оперативність, інформативність, достовір-ність

Анотація

Мета роботи. Визначити недоліки існуючих систем контролю енергоефективності виробничих процесів та причини їх виникнення, виконати аналіз вимог до сучасних систем контролю .

Методи дослідження. Аналіз недоліків існуючих систем контролю, співставлення і визначення їх можливостей в умовах ринкової економіки, узагальнення результатів.

Отримані результати Функціональні можливості існуючих систем контролю ефективності використання енергії не відповідають сучасним умовам протікання виробничих процесів, що створює проблеми для визначення змісту та упровадження управлінських дій в сфері енергозбереження. Низька оперативність систем контролю зумовлена обмеженими можливостями існуючих методів розрахунку нормованих значень енергоспоживання, відсутністю оперативної оцінки факторів впливу на кінцевий результат енергоефективності, суттєвою вартістю сучасних засобів обліку енергії. Обмеженість інформаційної складової контролю полягає в тому, що існує складність виділення із сукупності факторів впливу на досягнутий рівень енергоефективності складової, що пов’язана з активністю обслуговуючого персоналу в сфері впровадження заходів з енергозбереження. Існує необхідність підвищення точності розрахунку нормованих значень енергоспоживання. Шляхи усунення існуючих проблем полягають у визначенні закономірностей формування нормованих значень енергоспоживання в умовах оперативного контролю, застосуванні нових підходів до оцінки результативності дії факторів впливу, обґрунтуванні похибки розрахунку нормованих значень енергоефективності, створенні та визначенні критеріїв оцінки ефективності споживання енергії в періодах, пов’язаних зі звітністю підприємства. Реалізація цих дій передбачає суттєву зміну поглядів на організацію процедури контролю, технічне та інформаційне забезпечення його виконання.

Наукова новизна. Вперше запропоновано комплексне удосконалення існуючих систем контролю енергоефективності на основі підвищення їх оперативності, інформативності та достовірності даних. Вперше проаналізовані причини виникнення та прояву недоліків існуючих систем контролю в умовах сучасного виробництва.

Практична цінність. Полягає в тому, що визначені напрямки наукових досліджень, реалізація яких розширить функціональні можливості контролю енергоефективності в сучасних умовах, дозволить підвищити ефективність управління виробничим процесом.

Біографія автора

N.S. Dreshpak, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

канд. техн. наук, доцент, доцент кафедри електротехніки Національного технічного університету «Дніпровська політехніка»

Посилання

Кudrin, B.I., Zhilin B.V., Matinina U.V. (2013) Elektrosnabzhenie potrebiteley i rezhimyi. М.: Izdatelskyi dom МEI, 412. (in Russian)

Gofman, I.V. (1966) Normirovaniye potrebleniya energii i energeticheskiye balansy promyshlennykh predpriyatiy .М.: Energiya, 319.(in Russsian)

Pivnyak, G.G., Vypanasenko, S.I., Hovanskaya O.I., Hatskevych U.V., Dreshpak, N.S. (2013). Systemy enerhomenedzhmentu ta yikh matematychne zabezpechennia. D.: Natsionalnyi hirnychyi universytet, 214. (in Ukrainian)

Vypanasenko, S., Dreshpak N. (2013) The features of energy efficiency measurement and control of production processes Energy efficiency improvement of geotechnical systems, 1, 71-78.

Vypanasenko, S., Dreshpak N. (2015) Informational and methodological support for energy efficiency control Power Engineering, Control and Information Technologies in Geotechnical Systems, 2, 53-57.

Rodionova, V.N., Vladymirova, I.S (2007). Sovremennyye tendentsii razvitiya organizatsii proizvodstvennoy deyatelnosti na predpriyatii. Organizator proizvodstva, 4-8 (in Russian)

«Pro energozberezhennya» [Elektronnij resurs]: Zakon Ukrayini [Prijnyatij postanovo Verkhovnoyi Radi Ukrayini № 75/94-ВР від 01.07.94.– Rezhim dostupu: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/74/94-%D0%B2%D1%80. (in Ukrainian)

Rambabu Pothina, Vladislav Kecojevic (2007). A Gyratory Crusher Model and Impact Parameters Related to Energy Consumption. Minerals and Metallurgical Processing, 24(3), 170-180.

M. Silva, A. Casali. (2015) Modelling SAG milling power and specific energy consumption including the feed percentage of intermediate size particles Minerals Engineering, 70, 156-161.

Napadovska, L.V.(2000) Vnutrishnohospodarskyi kontrol v rynkovii ekonomitsi. Dnipropetrovsk, 224. (in Ukrainian)

Pantelieiev, V.P. (2009) Kontseptsiia vnutrishnohospodar-skoho kontroliu diialnosti pidpryiemstv: meto-dolohiia, orhanizatsiia, rozvytok: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia d-ra ekon. nauk: 08.00.09 , 42. (in Ukrainian)

James G. Donovan. (2003) Fracture toughness-based models for the prediction of power consumption, product size, and capacity of jaw crushers. Dissertation submitted to the Faculty of the Virginia Polytechnic Institute and State University in partial fulfillment of the requirements for the degree of Doctor of Philosophy in mining and minerals engineering. Blacksburg, 211. – Режим доступу: https://vtechworks.lib.vt.edu/bitstream/handle/10919/28544/Dissertation.pdf?sequence=1

Ozhehov, A.N. Sistemy ASKUE (2006). Kyrov: Yzd-vo ViatHU, 102 .(in Russian).

Adamatzky A. (2017) Advantages in unconventional computing. Prototypes, Models and Algorithms. Springer International Publishing, 812.

Albers V., Still B. (2011) Usability of complex information systems. Evaluation of user interaction. CRS press, 392.

Aslaksen E. (2008) Designing complex systems. Foundations of design in the functional domain. Auerbach publications, 176.

Barrera D., Diaz M. (2011) Communicating systems with UML 2. Modelling and analysis of network protocols. ISTE ltd, 268.

Boehm B. (2010) A spiral model of software development and enhancement. Object management group, 180.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-03-31

Як цитувати

Dreshpak, N. (2020). Системи контролю енергоефективності виробничих процесів та шляхи їх удосконалення. Електротехніка та електроенергетика, (1), 40–48. https://doi.org/10.15588/1607-6761-2020-1-5

Номер

Розділ

Електроенергетика