Аналіз систем електропривода для виконання рушання та пуску під навантаженням
DOI:
https://doi.org/10.15588/1607-6761-2020-4-2Ключові слова:
автотрансформаторний пуск, амплітудно- фазове управління, векторно-імпульсне управління, квазічастотний режим, тиристорний регуляторАнотація
Мета роботи. Виконати аналіз чинних систем автоматизованого керування електропривода і методів формування моменту пуску для визначення відповідності обраної системи і метода до вимог щодо виконання безаварійного режиму рушання та пуску технологічного механізму в важких умовах або рушання та пуску під навантаженням.
Методи дослідження. Порівняння енергетичних показників і можливостей систем і методів керування щодо формування пускового моменту, математичні розрахунки, аналіз властивостей систем і методів відповідно до вимоги виконання технологічних операцій під час рушання.
Отримані результати. Для отримання результатів аналізу чинних способів пуску асинхронних двигунів було розглянуто автотрансформаторний пуск, що дозволяє значно знизити пусковий струм, також застосовується підключення конденсатора з реактивним опором для зниження струму й підвищення пускового моменту. Застосування плавного пуску з амплітудно-фазовим управлінням дозволяє зменшити пусковий струм і досягли відсутності його імпульсів. Векторно-імпульсній спосіб управління перетворюючи пристроєм збільшує пусковий момент при відсутності збільшення пускового струму, такі переваги має квазічастотний режим пуску, але застосування обмежене спеціальним технологічним обладнанням. Тиристорний регулятор напруги зі застосуванням фазового методі керування, незважаючи на поширене застосування в системах курування, має низьке значення пускового моменту. Для виконання рушання у важких умовах, за результатами виконаного аналізу наявних систем керованого пуску, встановлено, що раціональною системою електропривода для підіймально-транспортних механізмів є система частотно-регульованого електропривода, за схемою «перетворювач частоти – асинхронний двигун» (ПЧ – АД).
Наукова новизна. Вперше пропонується вдосконалення чинних систем керування підіймально-транспортних механізмів, що виконують пуск у важких умовах при застосуванні режимів рушання з формування пускового моменту, що перевищує паспортне значення в 3-4 рази. Збільшення енергоефективністю на основі підвищення їх ефективності, інформативності та вірогідність даних. Вперше проаналізовані причини недоліків чинних систем керування під час пуску під навантаженням в сучасному виробництві.
Практична цінність. Обґрунтовано вибір раціональної системи електропривода для підіймально-транспортних механізмів при виконанні рушання у важких умовах, що забезпечить максимальні зусилля в трансмісії технологічного механізму з допустимими струмовими і тепловими перевантаженнями асинхронних машин.
Посилання
Sandler A.S., Sarbatov R.S. (1974) Automatic fre-quency control of induction motors. M.: Energy. 328.
Klepikov V.B. (2014) Dynamics of electromechanical systems with nonlinear friction: a monograph. H.: Publishing house "Textbooks of NTU" KhPI ". 408 p.
Benglsu n. t., AKay A. stability of friction-induced vi-brations in roulty-degree-of-freedom systems. Jorn. of Sound and Vi.br. 1994. Ho 4, R. 557–570.
Balik J., Lukac P. On the kinetics of dynamic strain aging // Kovove Mater. 1998. V. 36. No. 1. P. 3–9.
Eliseeva E.A., Shinyansky A.V. (1983) Handbook of automated electric drive. M.: Higher school. 616.
Katsman M.M. (2013) Electric machines: [textbook for students. institutions environments. prof. educa-tion (12th ed., erased)]. M.: Publishing Center "Acad-emy". 496.
Petrov I.I., Meistel A.M. (1968) Special modes of op-eration of asynchronous electric drive. M.: Energiya. 264.
Voitekh A.A., Popovich A.N., Bibik E.V. (2002) Math-ematical model of optimal design of an induction motor with pre-connected capacitors for heavy start-up conditions Visnyk of Kremenchug State Polytech-nic University. 1. 361–363.
Popovich N.G., Pechnik N.V. (2000) Electromechani-cal automation systems and the problem of energy saving Bulletin of the KhDPU. Collection of scien-tific works.113. 297–300.
Petrov L.P. (1981) Control of starting and braking of induction motors. M.: Energoizdat. 184.
Gerasimyak R.P., Leshchev V.A., Putilin N.S. (1984) Asynchronous electric drive with thyristor control. К.: Machinery. 150.
Braslavsky A. Ya. (1988) Asynchronous semicon-ductor electric drive with parametric control. M.: En-ergoatomizdat. 224.
Krecek, T., Brandstetter, P., Korbel, P. Nonmodel Based Sensorless Vector Control of Permanent Mag-net Synchronous Motor. In ISIE, Cambridge, 2008,
p. 618–623
Petrushin B. C., Yakimets A. M., Grusha A.V., Ka-lenik O.V. (2008) Energeticheskie i teplovye poka-zateli reguliruemykh asynchronnykh dvigateliv u taking into account higher spatial-temporal harmon-ics Elektromashinostroyuvanie ta elektrooblad-nannya: Mizhvid. scientific and technical zb. 70. 68 - 71.
Simulation of induction motor startup. MotorA-nalysis Example1. N.p., n.d. Web. 29 June 2017.
Baskov S.N., Usaty D. Yu., Radionov A.A. (2004) Start of asynchronous motor in electric drives with increased starting torque Izvestiya vysshikh uchebnykh zavedenii. Electromechanics. 2. 47–49.
The principle of operation of soft-start devices. Ac-cess mode: URL: http://www.softstarter.ru/ plavnij-pusk / upp / princip_dejstviya /
Cherny A.P., Gladyr A.I., Osadchuk Yu.G. et al. (2006) Starting systems of unregulated electric drives [Text] Kremenchug: PE Shcherbatykh AV: 280.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
