Поновлення регресійної моделі для унормування питомих витрат енергії

Автор(и)

  • Н.С. Дрешпак Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Україна

DOI:

https://doi.org/10.15588/1607-6761-2023-4-6

Ключові слова:

унормування енергоспоживання є, контроль енергоефективності, регресійна модель, коригування вибірки, питоме енергоспоживання

Анотація

Мета роботи. Розробити спосіб поновлення регресійної моделі для унормування питомих витрат енергії при наявності частих і суттєвих змін енергоефективності виробничого процесу.

Методи дослідження. Аналіз існуючих способів поновлення регресійних моделей, співставлення їх можливостей, синтез способу поновлення моделі в умовах частих і суттєвих змін енергоефективності виробничого процесу.

Отримані результати. Встановлено, що при наявності значної кількості можливих варіантів структурних і режимних змін в енергоспоживанні об'єкту контролю уведення в регресійну модель супутніх змінних є проблематичним, так як потребує збільшення кількості експериментальних даних в умовах їх очікуваної неоднорідності. Розкрито  недолік відомої регресійної моделі для унормування електроспоживання об'єкта контролю, який  полягає у тому, що модель не враховує значень останніх в послідовності їх появи експериментальних даних, отриманих у процесі контролю енергоефективності. Це знижує точність прогнозованих значень енергоспоживання. Запропоновано здійснювати поновлення регресійної моделі щоразу після виконання контролю енергоефективності і здійснення коригування вибірки. Коригування реалізують  шляхом перевірки однорідності отриманих експериментальних даних з наступним приєднанням їх до елементів існуючої вибірки та вилученням (у разі необхідності) із вибірки застарілих даних. Визначена послідовність коригування вихідних даних дозволяє своєчасно здійснювати  поновлення моделі і виконання прогнозу питомого енергоспоживання, вводячи дані, що відображають останні зміни, які відбулися в енергозабезпеченні об'єкта. Запропонований спосіб поновлення моделі реалізує наближення в часі моменту контролю енергоефективності до моментів отримання експериментальних даних для побудови регресійної залежності для  унормування значень енергоспоживання. Це сприяє підвищенню точності прогнозу унормованих значень. Суттєва зміна умов виробництва продукції з порушенням однорідності даних супроводжується переходом в перехідний режим коригування, де  пропонується зменшувати кількість елементів існуючої вибірки, забезпечуючи послідовне вилучення найбільш віддалених від наступного моменту контролю елементів. Вилучення продовжують до досягнення однорідності даних.  При щоденному контролі ефективності споживання електричної енергії зміна значень коефіцієнтів регресійної моделі в процесі її поновлення відображає зміни в електроспоживанні об'єкта, які відбулися за останню добу. Це дозволяє відокремити їх вплив від впливу змін, що сталися раніше та оцінити рівень цього впливу.

Наукова новизна. Вперше визначені недоліки існуючих способів поновлення регресійних моделей в умовах частих і суттєвих змін енергоефективності виробничого процесу. Розроблено спосіб поновлення  моделі в цих умовах, що передбачає коригування вибірки експериментальних даних шляхом зміни кількості її елементів, перевірку однорідності даних.

Практична цінність полягає у визначенні послідовності дій при реалізації розробленого способу поновлення регресійної моделі, що дозволяє підвищити точність розрахунку унормованих значень питомого енергоспоживання.

 

Біографія автора

Н.С. Дрешпак, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

канд. техн. наук, доцент, доцент кафедри електротехніки Національного технічного
університету «Дніпровська політехніка», Дніпро

Посилання

Pivniak, H.H., Vypanasenko, S.I., Khovanska, O.I.,Khatskevych, Yu.V., Dreshpak, N.S. (2013). Systemy enerhomenedzhmentu ta yikh matematychne zabezpechennia. D.: Natsionalnyi hirnychyi universytet, 214.

Vypanasenko, S., Dreshpak, N. (2015) Informational and methodological support for energy efficiency control Power Engineering, Control and Information Technologies in Geotechnical Systems, 2, 53-57.

Dreshpak, N., Dreshpak, O. (2023) Parametrization of the statistical model for electrical energy efficiency control Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 4, 96-102. Retrieved from https://doi.org/10.33271/nvngu/2023-4/096.

Aivazian, S.A. (2010). Metody ekonometryky. M.: Mahystr: YNFRA-M, 512 (in Russian).

Litnarovych, R.M. (2011). Pobudova i doslidzhennia matematychnoi modeli za dzherelamy eksperymentalnykh danykh metodamy rehresiinoho analizu. Rivne: MEHU, 140.

Dreshpak, O.S, Dreshpak, N.S., & Vypanasenko, S.I. (2022). Technology of Raw Materials Enrichment of Inhomogeneous Carbonate Deposits and Evaluation of its Energy Efficiency: Multi-authored: Monograph. Romania: UNIVERSI-TAS Publishing. Retrieved from https://doi.org/10.31713/m1107.

«Pro energozberezhennya» [Elektronnyi resurs]: Zakon Ukrayini [Prijnyatyi postanovo Verkhovnoyi Radi Ukrayini № 75/94-ВР від 01.07.94.– Rezhimdostupu: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/74/94-%D0%B2%D1%80

Nacionalne agentstvo Ukrayini z pitan efektivnogo vikoristannya energetichnih resursiv (2009) Metodika viznachennya neracionalnogo (neefektivnogo) vikoristannya palivnoenergetichnih resursi. Kiyiv: GO.

V Ukraini pryiniato natsionalni standarty z enerhoaudytu ta enerhetychnoho menedzhmentu vidpovidno do yevropeiskykh norm [Elektronnyi resurs]: sait Derzhenerhoefektyvnosti, 2016. – Rezhym dostupu: http://saee.gov.ua/uk/news/1184 (data zvernennia: 26.09.2023).

Vprovadzhennia standartu system enerhomenedzhmentu v promyslovosti Ukrainy [Elektronnyi resurs]: sait proiektu UNIDO/GEF, 2015. – Rezhym dostupu: http://www.ukriee.org.ua/uk/proekt/meta-proekta (data zvernennia: 26.09.2023).

Shullie, Yu. A., Rozianskyi, I.S. (2016). Vykorystannia ASKOE dlia pidvyshchennia efektyvnosti enerhovykorystannia na promyslovykh pidpryiemstvakh. Informatsiini tekhnolohii ta kompiuterna inzheneriia, 1, 59-63.

Kodeks komertsiinoho obliku elektrychnoi enerhii. No311§. section I p. 1.2. (2018). .– Rezhim dostupu: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311874-18#Text.

Pothina, R., & Kecojevic, V. (2007). A Gyratory Crusher Model and Impact Parameters Related to Energy Consumption. Minerals and Metallurgical Processing, 24(3), 170-180.

Aslaksen, E. (2008) Designing complex systems. Foundations of design in the functional domain. Auerbach publications, 176.

Barrera, D., Diaz, M. (2011) Communicating systems with UML 2. Modeling and analysis of network protocols. ISTE ltd, 268.

Boehm, B. (2010) A spiral model of software development and enhancement. Object management group, 180.

Palekhova, L., Simon, S. (2016). Competitive advantages through the implementation of international energy management standards. Bulletin of the Dnieper State Academy of Construction and Architecture, 3, 42-51. Retrieved from https://www.semanticscholar.org/paper/Competitiveadvantages-through-the-implementation-Paliekhova Simon/9c1febc73e964bc8b5c3b9fbabdbddb81d4484fb

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-24

Як цитувати

Дрешпак, . Н. (2024). Поновлення регресійної моделі для унормування питомих витрат енергії. Електротехніка та електроенергетика, (4), 51–59. https://doi.org/10.15588/1607-6761-2023-4-6

Номер

Розділ

Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології