Методика пошуку приєднання з дефектом обліку серед декількох приєднань на одній секції шин
DOI:
https://doi.org/10.15588/1607-6761-2024-4-2Ключові слова:
облік електроенергії, лічильник електроенергії, балансовий метод, приріст небалансу, коефіцієнт взаємної кореляції, критерій ФішераАнотація
Мета роботи. Метою даної роботи є розробка методології пошуку дефектного приєднання на одній секції шин середньої або низької напруги серед декількох паралельно ввімкнених приєднань.
Методи дослідження. Як відомо, від секції шин головної понижувальної підстанції вищою напругою 35÷154 кВ, тупикової підстанції середньої напруги 10 (6) кВ або трансформаторної підстанції напругою 10(6)/0,4 кВ можуть живитися одночасно від трьох до двох десятків приєднань. Дефект приладу обліку на одному з цих приєднань може бути виявлений тільки за допомогою балансового методу (коли на вводі на секцію шин встановлений прилад обліку (зазвичай, комерційного обліку) та на кожному з приєднань, що відходять з секції шин, теж встановлений лічильник електроенергії).
Пошук дефектного приладу обліку проводиться шляхом перевірки усіх приладів обліку на кожному приєднанні. Серед них і буде виявлений дефектний прилад.
Але ця процедура зазвичай займає багато часу, потребує оформлення організаційно-технічних заходів при роботах в діючих електроустановках, може призвести до аварійних відключень приєднань внаслідок закорочування кіл напруги або розмикання кіл струму при неправильних або помилкових діях персоналу.
Отримані результати. Визначено чотири основні типи дефектів у схемах обліку. Показано, що небаланс між комерційним і технічним обліком може бути використаний для виявлення дефектів на секції шин. Розроблено критерії для швидкої ідентифікації дефектних приєднань на основі статистичних методів, таких як кореляційний аналіз та однофакторний дисперсійний аналіз.
Наукова новизна. На відміну від існуючого підходу запропонована послідовність та розроблені критерії знаходження приєднання з дефектом обліку саме аналітичним методом. В результаті необхідно буде провести заміну приладу або пристрою обліку тільки на одному приєднанні, котре підключено до секції шин, де є дефект в колах обліку. Аналітичний метод ґрунтується на обробці облікових даних та розрахунку декількох статистичних коефіцієнтів.
Практична цінність. В найкоротший термін знайти дефект приладу обліку аналітичним методом. Методика забезпечує швидке та точне виявлення дефектних приєднань на секції шин, що дозволяє уникати аварійних ситуацій та втрат енергії. Це робить її корисною для промислових підприємств, що працюють із великими енергоспоживаннями.
Посилання
Appendix 10 to the Agreement between the members of the Wholesale Electricity Market of Ukraine. In-struction on the Procedure for Commercial Electricity Metering. Kyiv, 2013.
Lukyanenko, I. G., Krasnikova., L. I. (1998). Econo-metrics: Textbook. Kyiv: Knowledge Society, KOO, 494.
Gapon, D. A., Hryb, O. H., Karpaliuk, I. T., Rudevich, N. V. (2021). Automated systems for metering and quality control of electricity in power supply systems, Visn. Nat. Tech. Univ. “KhPI.” Ser.: Power Engineer-ing: Reliability and Energy Efficiency, No. 2(3), 54–58.
Prakhovnyk A. V., Tesyk Yu. F., Zharkin A. F., Novskyi V. O.,. Hryb O. H, Kalinchyk V. P., Karasin-skyi O. L., Dovhaliuk O. M., Lazurenko O. P., Khadakivskyi A. M., Vasylenko V. I., Svetelik O. D., Hryb O. H.(2012). Automated systems for metering and quality control of electricity: Monograph. Kharkiv: Ranok-NT, 516.
Hutaranko, V. P., Koval, S. A. (2018). Electricity me-tering and control in industrial enterprises. Kyiv: Tekhnika, 220.
Sydorenko, M. I. (2019). Energy consumption moni-toring in industrial electrical installations. Kharkiv: Osnova, 180.
Petrenko, A. M., Tarasov, V. I. (2020). Analysis of energy metering defect detection methods. Ener-getyka Ukrainy, No. 2, 34–40.
Korshunov, V. O. (2021). Criteria for assessing imbal-ances in power systems. Scientific Notes on Energy. Vol. 12, No. 3, 55–60.
Zhang, X., Li, H., Wang, Y. (2019). Electricity con-sumption monitoring and fraud detection using IoT technologies. IEEE Transactions on Smart Grid, Vol. 10, No. 3, 1234–1242.
Kucherenko, S. H. (2020). Application of correlation analysis for detecting anomalies in energy consump-tion. Electrical Engineering and Automation. No. 1, 67–72.
Schneider Electric White Paper. (2021). Energy moni-toring and anomaly detection in industrial power sys-tems. Schneider Electric.
Polyakov, D. M. (2021). Development of energy monitoring technologies. Energy and Automation. No. 4, 88–94.
ABB Group. (2021). Automated solutions for energy loss detection. ABB Technical Publications.
Kumar, R., Singh, J. (2021). Advanced metering in-frastructure in modern power grids. Energy Reports, Vol. 7, 1123–1130.
Ukrainian Energy Forum. (2022). Modern challenges in energy metering. Conference proceedings.
Kwon, J., Lee, K. (2021). Big Data analytics for anomaly detection in energy systems. Energy Sys-tems Research. Vol. 15, No. 3, 65–78.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 A.V. Voloshko, Y.S. Bederak, Y.V. Kozlovskyi

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.