МОДЕЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНИХ ПЕРЕХІДНИХ ПРОЦЕСІВ В АСИНХРОННИХ ДВИГУНАХ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ ПОЛІНОМІВ ЧЕБИШОВА
DOI:
https://doi.org/10.15588/1607-6761-2015-2-5Ключові слова:
поліноми Чебишова, перехідні електромеханічні процеси, схемна інтерпретація, асинхронні двигуниАнотація
Стаття присвячена розробці числового методу прискореного розрахунку електромеханічних перехідних процесів в асинхронних двигунах, що є актуальною задачею. Електромеханічні перехідні процеси можуть бути доволі довгими, що призводить до значного часу розрахунків та накопиченню помилки розрахунку при використанні сучасних програмних засобів. Мета даної роботи – розробка більш швидкодіючого методу розрахунків перехідних електромеханічних процесів у асинхронних двигунах., а також розробка зручної для практики схемної моделі методу. Метод засновано на апроксимації вирішення рівнянь стану шляхом розкладу його за ортогональними поліномами Чебишова. Запропонована схемна інтерпретація розробленого методу, у якій частота обертів ротора розглядається як деякий струм. Цей метод дозволяє замінити операції з миттєвими величинами струмів на операції з їх зображеннями, які інтерпретуються як постійні струми в запропонованій схемі заміщення. Як результат, вихідні інтегрально-діференційні рівняння стану заміщуються алгебраїчними рівняннями для зображень струмів. Запропоновано спосіб розрахунку зображення добутку струмів, присутніх в моделі електричної машини. При розрахунку перехідного процесу у асинхронному двигуні запропонованим методом, процесорний час скорочується більше ніж в два с половиною рази у порівнянні з розрахунками звичайними методами. Запропонований метод зручний для розрахунку перехідних процесів у складних колах, що включають до себе не тільки асинхронні двигуни, але й інші електричні машиниПосилання
Dommel Hermann W. EMTP theory book / Hermann W. Dommel. – British Columbia.: Microtran Power System Analysis Corporation Vancouver, 1996. – 631 p.
Кеоун Д. OrCAD Pspice. Анализ электрических цепей / Дж. Кеоун. – сПб,: Питер. – 2008. – 640 с.
Разевиг В. Д. Система схемотехнического моделирования Micro Cap 6 / В. Д. Разевиг. – М.: Горячая линия-Телеком, 2001. – 344 с.
Черных И. В. Simulink среда создания инженерных приложений / И. В Черных. – М. : ДИАЛОГ-МИФИ. – 2003. – 496 с.
Тиховод С. М. Расчет переходных процессов в трансформаторах на основе магнитоэлектрических схем замещения с использованием полиномов Чебышёва / С. М. Тиховод // Електротехніка та електроенергетика. – 2015. – № 2. – С. 5-11.
Копылов И. П. Математическое моделирование электрических машин / И. П. Копылов. – М. : ВШ. – 2001. – 327 с.
Компьютерные модели электромеханических систем. – [Электронный ресурс] . – [режим доступа]: http://ecio.mpei.ac.ru/SBook/Contents.htm
Помощь студентам-электрикам. Научные разработки, программы. Программы для расчета электромеханических переходных процессов в асинхронном двигателе.– [Электронный ресурс] . – режим доступа: http://www.electricity.zp.ua/
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 I. V. Tokmakov

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.