ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІСНУЮЧИХ ГІДРОЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ

Автор(и)

  • V. I. Pojuev Запорізька державна інженерна академія, Україна
  • V. V. Radchenko Запорізька державна інженерна академія, Україна
  • F. P. Skrabets Дніпропетровський національний гірничий університет, Україна
  • V. G. Kucher Дніпровська ГЕС, Запоріжжя, Україна
  • V. A. Kobets Дніпровська ГЕС, Запоріжжя, Україна, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15588/1607-6761-2013-2-10

Ключові слова:

енергетичний перетворювач, гідроагрегат, гідравлічна електростанція, втрати, управління, ефективність, модернізація.

Анотація

Показані актуальність, стан проблеми й основні діючі чинники, що визначають робочу ефективність основного гідроенергетичного устаткування ГЕС. Розглянуті і класифіковані основні складові ефективності витрат енергії в технологічних системах вироблення електричної енергії. Відображені впливи основних складових технічних й експлуатаційних чинників на рівень ефективності. Приведено обґрунтування і визначений напрям дослідження робочих чинників, що впливають на зміну електричних параметрів гідроагрегату. Запропоновані шляхи підвищення ефективності роботи діючого устаткування ГЕС. Приведені дані можуть бути використані при модернізації гідроенергетичних перетворювачів енергії.

Біографії авторів

V. I. Pojuev, Запорізька державна інженерна академія

Д-р. фіз-мат. наук, професор, ректор, заслужений працівник освіти України

V. V. Radchenko, Запорізька державна інженерна академія

Канд. техн. наук, доцент

F. P. Skrabets, Дніпропетровський національний гірничий університет

Д-р. техн. наук, професор, академік Академії наук вищої школи України

V. G. Kucher, Дніпровська ГЕС, Запоріжжя

Директор

V. A. Kobets, Дніпровська ГЕС, Запоріжжя, Україна

Провідний інженер дільниці високовольтних випробувань та вимірювань

Посилання

Пожуєв В. І. Методиматематичної фізики / В. І. Пожуєв. – Запоріжжя : ЗДІА, 2007. – 162 с.

Радченко В. В. Автоматизація процесів угідроенергетиці / В. В. Радченко // Впровадження нових інформаційних технологій навчання : тези доп. конф. – Запоріжжя, 2004. – С. 291.

Радченко В. В. Автоматизація гідроенергетичних процесів / В. В. Радченко // Впровадження нових інформаційних технологій навчання : тези доп. V ВНМК. – Запоріжжя, 2005. – С. 291–293.

ШкрабецФ. П. Автоматический контроль изоляции распределительных сетей / Ф. П. Шкрабец // Електричний журнал. – 2006. – № 1. – С. 3–7.

Кучер В. Г. Про реконструкцію обладнання Дніпровської ГЕС / В. Г. Кучер, Н. В. Голубєв // Гідроенергетика України. – 2008. – № 1. – С. 19–20.

##submission.downloads##

Як цитувати

Pojuev, V. I., Radchenko, V. V., Skrabets, F. P., Kucher, V. G., & Kobets, V. A. (2013). ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІСНУЮЧИХ ГІДРОЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ. Електротехніка та електроенергетика, (2), 71–76. https://doi.org/10.15588/1607-6761-2013-2-10

Номер

№ 2 (2013): Електротехніка та електроенергетика

Розділ

Електроенергетика

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 V. I. Pojuev, V. V. Radchenko, F. P. Skrabets, V. G. Kucher, V. A. Kobets

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.