Електротехнічний комплекс для вимірювання температур плазмових потоків при поверхневій модифікації скла
DOI:
https://doi.org/10.15588/1607-6761-2012-2-8Ключові слова:
низькотемпературна плазма, плазмотрон, термопара, вимірювання температуриАнотація
У статті розглянуто електротехнічний комплекс для вимірювання температур робочих потоків низькотемпературної плазмі на основі нестаціонарного методу динамічної термопари.Посилання
Магунов, А. Н. Спектральная пирометрия / А. Н. Магунов // Приборы и техника эксперимента. – 2009. – №4. – С. 5–28.
Жуков, М. Ф. Электродуговые нагреватели газа (плазмотроны) / Жуков М. Ф., Смоляков В. Я., Урюков Б. А. – М. : Наука, 1973. – 232 с.
Физика и техника низкотемпературной плазмы / [Дресвин С. В., Донской А. В., Гольдфарб В. М., Клубникин В. С.]; под общ. ред. С. В. Дресвина. – М. : Атомиздат, 1972. – 352 с.
Свойства низкотемпературной плазмы и методы ее диагностики / [под ред. М. Ф. Жукова]. – Новосибирск : Наука, 1977. – 295 с.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 I. V. Avdeyev, A. A. Shrum

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.