Моделювання пуску тиристорного перетворювача для живлення обмотки збудження турбогенератора
DOI:
https://doi.org/10.15588/1607-6761-2011-2-7Ключові слова:
моделювання, тиристорний перетворювачАнотація
Розроблено MATLAB -програму для моделювання електричних процесів в тиристорних перетворювачах, що описуються жорсткими диференціальними рівняннями. За допомогою проведених досліджень розроблено рекомендації пуску перетворювача з великим індуктивним навантаженням.Посилання
Тиховод, С. М. Программа для компьютерного моделирования электрических процессов в тиристорных цепях / С. М. Тиховод, Т. М. Корнус // Електротехніка та електроенергетика. – 2002. – № 1.
Ортега, Дж. Введение в численные методы решения дифференциальных уравнений / Дж. Ортега, У. Пулл. – М. : Наука, 1986. – 288 с.
Тиховод, С. М. Разработка компьютерной программы моделирования магнитоэлектрических цепей, содержащих тиристоры / С. М. Тиховод, И. О. Афанасьева, Т. М. Корнус // Технічна електродинаміка. – 2009. – № 3. – С. 9–13.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 T. M. Kornus, S. M. Tykhovod

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.